Розпізнання: знайти своє місце у гармонії світу

Різні етапи та елементи процесу розпізнавання перебувають у центрі роздумів, якими Папа Франциск ділиться під час загальної аудієнції.

В середу, 7 грудня 2022 р., він говорив про те, що під час розрізнення важливо такою бути уважними під час наступного етапу, який слідує негайно після прийняття рішення. Це потрібно, щоб помітити «знаки, які його підтверджують або спростовують», пише Vatican News.

Тривалий мир

Святіший Отець нагадав: «фундаментальним критерієм» для того, щоб розпізнати Божий голос серед багатьох інших голосів, є час. «Лише Він є Володарем часу: це ‘гарантія оригіналу’, що відрізняє від підробок, які безуспішно промовляють від Його імені», — сказав Папа. Однією з характерних рис доброго духа є те, що він «передає мир, який триває в часі», мир, який «приносить гармонію, єдність, запал, ревність». Наприклад, якщо, вирішивши присвятити молитві на пів години більше, пізніше я помічаю, що через це краще проживаю інші моменти дня, став спокійнішим, менш тривожним, більш ретельним і дбайливим, то «це важливі знаки, які підтримують прийняте рішення».

Вдячність за отримане благо

Наступник святого Петра запропонував кілька важливих аспектів, що допомагають розпізнати час після прийняття рішення як можливе підтвердження його правильності. Першим є те, чи це рішення сприймається як «можливий знак вдячності за любов і великодушність Господа щодо мене». Що воно народжується не зі страху, не з примусу, але «зі вдячності за отримане добро, що спонукає зі щедрістю переживати стосунки з Господом».

На своєму місці

Ще одним елементом, на який вказав Папа, є «почуватися на своєму місці в житті, частиною більшого задуму, в який хочу зробити свій внесок». Святіший Отець зазначив, що на площі св. Петра є дві точки, з яких колони, що оточують площу, виглядають лінійно вишикуваними. Подібно й людина може розпізнати, що знайшла те, чого шукала, «коли її дні стають упорядкованішими, коли вона відчуває дедалі більшу цілісність своїх інтересів, встановлює правильну ієрархію важливих речей», стає здатною проживати все, долаючи «з оновленою енергією та силою духу труднощі, що постають перед нею».

Свобода без прив’язаності

Ще одним добрим знаком, який підтверджує добрість прийнятого рішення, є свобода у ставленні до того, що вирішено, готовність піддати це обговоренню, ба навіть відмовитися перед лицем можливих спростувань, «стараючись знаходити в них можливе повчання від Господа». «Не тому, що Він хоче позбавити нас чогось, що є дорогим для нас, але щоб переживати це у свободі, без прив’язаності. Лише Бог знає, що є насправді добрим для нас», — сказав Папа.

Пожадання володіти є «ворогом добра та вбиває любов», і численні випадки домашнього насильства, «про які ми, на жаль, часто отримуємо новини», народжуються майже завжди з претензії на те, щоб «володіти почуттями іншого», з «шукання абсолютної впевненості, а це вбиває свободу та придушує життя, перетворюючи його на пекло».

Створені для свободи

Підсумовуючи, Святіший Отець підкреслив: ми можемо любити «лише у свободі», й саме тому «Господь створив нас вільними, вільними навіть сказати Йому “ні”». Пожертвувати Йому те, що маємо найдорожчого, — це в наших інтересах, бо дає нам змогу «жити цим у найкращий можливий спосіб», знаючи, що «наше життя перебуває в Його доброзичливих руках». Це те, що Біблія називає «богобоязливістю»: не боятися Бога, а шанувати Його, і це є «незамінною передумовою для того, щоби прийняти дар Його Мудрості».

«Це страх, який проганяє будь-який інший страх, бо спрямований на Того, який є Господом усіх речей», — сказав Папа, підкресливши: «Визнати це є фундаментальним для прийняття доброго рішення та вбезпечує нам також те, чого ми не можемо контролювати чи передбачити, як от здоров’я, майбутнє, наші близькі, наші проєкти. Найважливіше, щоб наше уповання полягало на Господі всесвіту, який нас безмежно любить і знає, що ми можемо побудувати разом із Ним щось чудове, щось вічне. Життя святих показують це нам якнайкраще».