Різдво вже зовсім близько. Хтось святкуватиме його у темряві й холоді, хтось в окупації, хтось — на передовій, ризикуючи власним життям, щоб захистити країну від ворога.
Єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло, що перебуває у Запоріжжі, розповів для CREDO про ситуацію у прифронтовому місті, а також про те, як увійти у час Різдва Христового зі світлом у серці попри всі випробування, яких ми сьогодні зазнаємо.
— Нам у Запоріжжі зараз нелегко: постійно відключають електроенергію і тепло, часто буває так, що ми відправляємо Месу в таких умовах, тривають обстріли — ось просто зараз знов лунають сирени. Але ми отримуємо гуманітарну допомогу: наприклад, найближчим часом чекаємо на візит кардинала Краєвського. Нехай у нас немає світла, але ми маємо чим поділитися з іншими, тому продовжуємо допомагати мирним людям і нашим воїнам, зокрема тим, хто зараз на передовій.
Цього року на Різдво Господь дає нам можливість звернути увагу лише на найголовніше: на Ісуса. Гарна святкова «оболонка» — штука загалом потрібна, але цьогоріч Господь дозволяє нам звернути увагу тільки на Нього. Нам буде холодно, ми будемо сидіти без світла, їжа на святковому столі буде набагато скромнішою, ніж зазвичай; але натомість ми побачимо Ісуса. Ми маємо формувати у своєму серці різдвяний настрій, спираючись на молитву: Господи, нехай буде Твоя воля. Ми завжди святкуємо Різдво Христове так, як хочеться нам, а Господь хоче, щоб цього року ми відсвяткували його так, як Йому до вподоби; щоб ми відчули, що Ісус прийшов у нашу конкретну, дуже складну ситуацію, що Він із нами і Він хоче, щоб ми спиралися на Нього в усьому. Так має бути і в повсякденних справах, які зазвичай здавалися другорядними, а сьогодні у певному сенсі вийшли на перший план. Зазвичай, коли йдеться про святкування Різдва, на думку одразу спадають подарунки, гарний стіл, і щоб усе це було «на вищому рівні». А Господь каже: тобі достатньо одного Мене, а Я подбаю про все інше.
фінансово.
Щиро дякуємо!
