Сумніви Предтечі

Роздуми до Слова Божого на середу ІІІ тижня Адвенту

На перший погляд, цей текст дуже дивний. Особливо коли зазирнемо в інші фрагменти Святого Письма, а особливо в Євангеліє від святого Йоана, де Хреститель дає свідчення про Ісуса: Ось Агнець Божий, який гріхи світу забирає, або: Він наступить після мене, а я Йому не гідний розв’язати й ремінця сандалів. Зокрема, заслуговує на увагу той факт, що Йоан вказував на Ісуса не один раз: Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає. Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене. І не знав я Його. Та я на те прийшов, водою хрестивши, щоб Ізрáїлеві об’явлений був Він». Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над Ним. І не знав я Його, але Той, хто послав мене водою хрестити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і хрестить Святим Духом (Йн 1,29-33).

“Висилання учнів було важливе не так для самого Йоана Хрестителя, як для його учнів

Постає дуже непросте запитання: звідки у Предтечі, який бачив такі знаки, який присвятив своє життя, щоб приготувати путь Месії, — такі сумніви? По-різному біблеїсти намагаються відповісти на це. Дехто вважає, що Йоан Хреститель, ще коли був дитиною, подібно до інших очікував, що Месія буде народним героєм, який визволить Ізрáїль з-під римської окупації, встановить справедливість — одним словом, буде таким собі Робін Гудом… Тому і засумнівався Предтеча, коли сам потрапив у в’язницю, а Ісус не спішив організовувати його визволення. Не хочу сперечатися з видатними дослідниками Святого Письма, але це ще більше заплутує справу. Адже слова, які промовив Йоан: Ось Агнець Божий — вказують саме на жертву Ісуса!!! Один із найбільших Отців Східної Церкви, св. Йоан Злотоустий, коментуючи цей уривок, говорить про Йоана Хрестителя: Якщо називає Його (Ісуса) Агнцем, то знає про хрест, на якому той мав знищити гріхи світу. Зрештою, найбільший із пророків не міг не знати того, про що говорили всі пророки. То про що ж ідеться у цьому скеруванні учнів до Христа?

На мою думку, це висилання учнів було важливе не так для самого Йоана Хрестителя, як для його учнів. Пророк передбачає свою швидку смерть, і тому ще раз посилає до Ісуса. На берегах Йордану, коли Хреститель вказав на Спасителя: Ось Агнець Божий, то не всі учні відразу збагнули, за ким потрібно слідувати, — лише Йоан з Андрієм. Інші, можливо, потребували більше часу. Вражає, що перед своєю смертю Предтеча думає не про себе, а про спасіння учнів.