Як зробити віру важливою

Роздуми над Словом Божим на суботу IV звичайного тижня, рік І

А Він каже їм: «Ви підіть самі в пустинне місце та відпочиньте трохи!»

Господь Ісус турботливо помітив, що Апостоли вже перемучені. «Бо так багато було тих, які приходили й відходили, що навіть не було їм коли попоїсти», — занотовує євангеліст. Тому Він відсилає учнів у пустелю, аби вони трохи на безлюдді відпочили. Хоча Євангеліє чітко говорить про відпочинок, у цих словах Господа Ісуса можна також знайти пересторогу для тих, хто займається проповідуванням віри та сакраментальним служінням, аби вони не втопилися в душпастирських обов’язках, але щоби старалися знайти час на особисту молитву та на поглиблення власного духовного життя.

Однак потрібно дотриматися ієрархії обов’язків. Апостоли вибралися у віддалене місце, аби там трохи перепочити, та застали й там людей, які чекали на повчання у вірі. В цій ситуації і Господь Ісус, і Апостоли, ясна річ, облишили свої думки про тиху годину і зайнялися тими людьми.

У сьогоднішньому Євангелії можна, окрім того, знайти важливу пораду щодо того, як заохочувати людей (також і власних дітей), аби вони слухали і приймали Слово Боже. Покликуючи нас до свободи, Господь Бог так створив людину, що ми реалізуємося через власну активність. Такі ми вже є, що коли нам хтось приносить якісь навіть дуже великі цінності й подає їх нам немовби на блюдечку, то ми цими цінностями щонайбільше поцікавимося, але рідко коли проймемося ними до глибини. Найглибше бо ми проймаємося тими цінностями, до яких можемо активно долучитися.

Отож Господь Ісус багато разів створював такі ситуації, щоби люди могли Його активно шукати, старатися почути Його слово та отримати Його дари. У сьогоднішньому Євангелії читаємо, що перш ніж Ісус з Апостолами допливли до місця, де збиралися відпочивати, люди туди збіглися зусібіч і навіть встигли їх випередити, так що на березі на них уже чекав натовп. Зібратися так швидко й чисельно — це напевно вже стало добрим приготуванням для тих людей, аби вони охоче слухали й приймали слова Господа Ісуса.

Також і сьогодні більший шанс на глибше входження у віру мають ті, хто знайшов якийсь спосіб активної участі в житті Церкви. Інколи навіть звичайна допомога у прикрашанні храму до свят або участь у церковному хорі, зустрічах міністрантів чи парафіяльній благодійній праці має той додатковий наслідок, що віра у моєму житті стає чимсь насправді живим і важливим.

о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002