В есе 2018 року, яке вийшло друком уже після його смерті, Бенедикт XVI написав, що наполегливі заклики до інтеркомунії (євхаристійної єдності) часто поєднуються з протестантським розумінням Євхаристії.
Коментуючи нинішню ситуацію з євхаристійним життям у Католицькій Церкві, папа-емерит написав: «Один із наслідків великого впливу [протестантизації] — це майже повне зникнення Таїнства покаяння».
Існує також розуміння Причастя просто як «вечері», додав він. «У такій ситуації дуже просунутої протестантизації розуміння Євхаристії інтеркомунія виглядає природною».
Есе про Євхаристію — це частина серії текстів, написаних Бенедиктом XVI після відставки і зібраних в одному томі під назвою «Що таке християнство?» За словами ватиканського журналіста Сандро Маджістера, Бенедикт XVI ще за життя домовився про публікацію цих творів після його смерті.
17-сторінковий текст про значення Причастя був закінчений у червні 2018 року, коли Церква в Німеччині обговорювала питання інтеркомунії: чи можуть протестанти зі змішаних шлюбів приймати Причастя, відвідуючи Месу з чоловіком або дружиною. У цьому тексті Бенедикт нагадав інші моменти в історії Німеччини, коли активно лунали заклики до інтеркомунії, і сказав, що сьогодні ті самі заклики часто базуються більше на зовнішніх силах, аніж на бажанні єдності у Христі.
«У роки війни в євангельському таборі розвинувся поділ між Третім Райхом і так званими “deutsche Christen”, християнами-німцями, з одного боку та “bekennende Kirche”, сповідницькою Церквою, з іншого», — пояснив він.
За його словами, цей поділ привів до нової угоди між лютеранами та Католицькою Церквою. «Одним із результатів був рух на користь інтеркомунії між цими конфесіями. У цій ситуації зросло бажання мати єдине Тіло Господа, яке сьогодні, однак, ризикує втратити свою міцну релігійну основу, і визначається більше політичними та соціальними силами, ніж внутрішнім пошуком Господа».
Папа-емерит описав інший час, невдовзі після возз’єднання Німеччини, коли євхаристійний акт пиття зі спільної чаші використовувався як «по суті політичний акт, у якому виявилася єдність усіх німців».
«Згадуючи це, я досі з великою силою відчуваю відчуження віри, яке виникло з цього. І коли президенти Федеративної Республіки Німеччини, які водночас були головами синодів своєї Церкви, регулярно голосно закликають до міжконфесійного євхаристійного сопричастя, я бачу, як вимога спільного хліба та чаші може служити іншим цілям», — зауважив Бенедикт XVI.
Він також відзначив розвиток думки, яка виростає з протестантської екзегези, нібито трапеза Ісуса з грішниками підготувала шлях для Тайної Вечері, під час якої Він встановив Євхаристію. Цим стверджується, що розуміння Тайної Вечері випливає з інших трапез Ісуса у Новому Завіті, — але це не так, застерігає папа-емерит.
«Жертвування Тіла і Крові Ісуса Христа не має прямого зв’язку з трапезою з грішниками», — пояснив він, додавши, що Ісус святкував Пасху зі своєю сім’єю, тобто з апостолами, які стали для Нього новою сім’єю.
«Таким чином Він виконав припис, згідно з яким паломники, які йшли до Єрусалима, могли об’єднуватися в групи під назвою “хавурот”, — сказав він. — Християни продовжили цю традицію. Вони є Його “хавурою”, Його сім’єю, яку Він створив зі своєї компанії паломників, які мандрують дорогою Євангелія разом із Ним землею історії».
«Таким чином відправа Євхаристії у стародавній Церкві від початку була пов’язана зі спільнотою віруючих, а отже, і з суворими умовами доступу», — вказує папа Бенедикт.
У своєму есе Бенедикт XVI також коментує відмінності в мові, якою користуються католики та протестанти.
«У церковних спільнотах, що виникли в період Реформації, відправа цього Таїнства називається “Вечерею”, — сказав він. — У Католицькій Церкві Таїнство Тіла і Крові Христа називається “Євхаристією”. Це не випадкова, суто мовна відмінність. Натомість у такому розрізненні виявляється глибока різниця, пов’язана з розумінням конфесіями самого Таїнства».
Нагадаємо, що у вересні 2020 року Конгрегація віровчення надала обґрунтовану теологічну відмову від взаємної участі католиків і протестантів у євхаристійній єдності. Було зазначено, що різниця в розумінні Євхаристії та церковного уряду «досі такі суттєві», що на сьогодні інтеркомунія між католиками та протестантами виключена. Однак після цього Ґеорґ Бетцінґ, голова німецької Конференції католицьких єпископів, заявив, що на його думку інтеркомунія з протестантами повинна бути можливою.
фінансово.
Щиро дякуємо!
