Проповідь о. Миколи Мишовського на п’ятницю IV тижня Великого Посту (РКЦ).
«Того часу Ісус ходив по Галілеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї шукали, як Його вбити. А було близько юдейське свято Наметів. Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно. Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: «Хіба це не той, кого шукають, як вбити? І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Христос? Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки Він». Тоді Ісус вигукнув, навчаючи у храмі й кажучи: «І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; і Я не від себе прийшов, але правдивим є Той, хто послав Мене, котрого ви не знаєте. Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав!» Тож вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настала Його година».
Літургійні читання — тут.