Священник висуває позов за наклеп проти комісії з педофілії. Вірні його підтримують

Популярний лісабонський священник Маріо Руї Педрас заявив, що подасть до суду на так звану незалежну комісію з питання дослідження педофілії в Католицькій Церкві Португалії за наклеп.

Його ім’я знайшлося у списку 24 осіб, який ця комісія під головуванням психіатра Педро Стрешта склала на підставі анонімок. Віряни, а також чимало політиків і журналістів, виступили на захист обвинуваченого священника.

Португальські медіа повідомляють, що цей список мав містити прізвища священників, які надалі працюють на території столичної архідієцезії, натомість у ньому опинилися люди, яких Церква не знає, миряни або померлі священники. Патріархат Лісабона запевнив, що тільки чотири особи з цього списку це священники, які надалі служать у столичній агломерації.

Заявляючи про свій позов проти комісії Стрешта, о. Педро зазначив, що він такої провини не має, а внаслідок медіального очорнення церковна влада була змушена тимчасово зупинити його душпастирське служіння. Це рішення викликало сильну критику з боку вірних католиків, як і людей зі світу політики та медіа. Деякі коментатори прямо вказують, що донос на цього священника пов’язаний з політичними іграми між соціалістами, які зараз керують Португалією, і консервативною партією «Chega» (португальською: «Досить!»), яка входить у силу. Вони підкреслюють, що відсторонений від обов’язків священник є духовним опікуном Андре Вентури — голови цього правого угруповання, тобі як у 6‑особовій комісії Стрешта засідають особи, пов’язані з соціалістичною партією прем’єра Антоніу Кости.

Застереження щодо результатів праці комісії, яка 13 лютого 2023 р. представила в Лісабоні рапорт про явище педофілії в португальській Церкві у 1950-2022 роках, має також і португальська прокуратура. Із 512 свідчень, які отримала група Стрешта, вона прийняла до розгляду заледве 15 справ, із яких 9 уже закриті за відсутністю доказів.

Підставою відсторонення португальського правосуддя від результатів праці цієї комісії також є той факт, що її члени розмовляли тільки з 34‑ма гаданими жертвами домагань, а рішуча більшість із 512 свідчень спирається на анонімні доноси, надіслані через інтернет.