Архієпископ Ґаллагер: падіння комунізму було чудом. Уповаймо на чудо в Україні

«Додатковою цінністю» дипломатії Апостольського Престолу є те, що вона бере до уваги дію Божого милосердя, здатного розбити кайдани ненависті, — так сказав у Ліхтенштейні ватиканський секретар у справах стосунків із державами.

Архієпископ Ґаллагер, який у столиці Ліхтенштейну 24 квітня виступив на конференції «Дипломатія та Євангеліє», застосував цю думку зокрема в контексті надії на завершення війни в Україні. Він пояснив: тут не йдеться про віру в якесь магічне розв’язання, але про духовну позицію, усвідомлення, що хоча Всемогутній Бог поважає свободу своїх створінь, то все ж таки вона Його не обмежує, пише Vatican News.

Як нагадав очільник ватиканської дипломатії, історія вже знає такі випадки. Як приклад він згадав падіння комунізму, що здавалося чимсь неможливим протягом довгих років «Холодної війни». Однак же «слов’янський Папа» Йоан Павло ІІ апелював саме до Божої всемогутності, коли на початку свого понтифікату закликав «відчинити двері для Христа» — включно з дверима держав, економічних і політичних систем, культур і цивілізацій. Коли ж по роках відбулося падіння Берлінського муру, Йоан Павло ІІ відніс це до заступництва Фатімської Богоматері. То була до такої міри незвичайна подія, що навіть невіруючі політики називали її чудом. «Пам’ятаю, — згадував архієпископ Ґаллагер, — як за рік після падіння Стіни Йоан Павло ІІ перебував із візитом у Празі, хоча в очах усіх це було неможливим іще кілька місяців тому. Саме тоді президент Вацлав Гавел, коментуючи цей факт, сказав: я не знаю, що таке чудо, але те, що ми зараз переживаємо, — це чудо».

Глава ватиканської дипломатії нагадав, що в дусі цієї довіри Богу, Господу історії, Франциск ввірив росію та Україну Непорочному Серцю Марії. Святий Йоан Павло ІІ зробив це 1984 року, і тоді не довелося довго чекати наслідків, — зауважив архієпископ. Він підкреслив, що не можна впадати у знеохочення перед лицем війни в Україні, яка затягується, та її трагічних і неймовірних наслідків. Хоча здається, що на цей момент немає відкритості на переговори, однак не можна втрачати надію, а зокрема віруючі повинні Богові довіряти.