Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 23 травня
Наше суспільство вже не здивуєш скандалом, пов’язаним із Церквою та, зокрема, духовенством. Ретроградство, грошолюбство, розпуста, лицемірство — ось далеко не повний перелік того, що сучасний світ приписує священству. Звісно, ніхто не збирається заперечувати обґрунтованість деяких звинувачень — шило у мішку годі заховати. Втім, головна проблема пересічних вірних, чи, радше, прихожан, у тому, що вони дивляться на Церкву та її служителів наче збоку, осторонь, віддалік від усього того, в чому зазвичай обвинувачують її. Мовляв, як вони можуть собі дозволяти нас повчати, коли он вони які! Звісно, чуже видно під носом, а своє — аж під лісом. У той момент часто забуваємо, що навіть Той, хто є головним предметом тієї корявої, недбалої і часто не надто пильної благовісті — Господь Ісус Христос — за свого земного життя також здобув славу не лише чудотворця чи пророка, але й гультяя і обманника. Цікаво і незвично у цьому контексті звучить голос святого Павла, котрий ми чуємо із сьогоднішнього апостольського зачала. Апостол народів, здається, наче скаржиться, обурюється і висловлює незадоволення. З чого саме? Безумовно, почасти з-за свого специфічного становища, але здебільшого — через ставлення до нього тих, котрі від нього мали б навчитися про Христа. Він наче говорить: Я для вас щомиті віддаю самого себе. Чого я лише не витерпів за вас, скільки всього наслухався, яких лише бід не переніс, які відстані не долав задля вас!.. І ким я є для вас після всього цього? Ви насміхаєтесь з мене, вважаєте нікчемним, гідним докорів та постійних виявів невдоволення. Я для вас зостаюсь нічим… Нехай так і буде — не про мою славу чи звеличення ходить! Готовий перетерпіти і більше від цього, лише б ви були покірні Христові і вірили Його слову, щоб дійсно бути дітьми Божими. Прикро, що ми сьогодні не надто намагаємось зауважити отого розпачливого крику апостола Павла. Якби ми до нього дослухались уважно, то нам відкрилось би дещо важливе. Ми почули б, як до його голосу долучаються тисячі голосів апостолів і євангелістів сучасності, котрі могли б повторити слідом за Павлом, що шукають не нашого, але нас. Шкода, що нам цікавіше шукати їхнього юродства, аніж покірно прийняти Того, про кого вони благовістять.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
