10 важливих аспектів святості

Усі ми покликані стати святими. Звідки ми про це знаємо? Ісус заповідав нам: «Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт 5, 48). Іншими словами: станьте святими! Більшість святих не були офіційно канонізовані — вони залишаються анонімними, відомими одному Богові.

Зважаючи на те, що це серйозний наказ, даний самим Ісусом, давайте коротко висвітлимо десять найбільш значущих характеристик святих. Це спонукатиме кожного з нас стати тим, ким нас покликав Бог — святим!

1.Антитеза святості: гріх

Почнемо з негативу. Святі справді ненавидять одне найбільше зло у світі — реальність гріха. Сучасна культура звеличує і навіть пропагує гріх; святі борються проти цього! Девізом святого Домініка Савіо до його Першого Причастя було таке безсмертне твердження: смерть, але не гріх!

2.Молитва

Абсолютно неможливо знайти біографію святого, який би не ставився серйозно до свого молитовного життя і не приділяв чимало часу молитві, тобто єдності та дружбі з Богом. Погодьтеся, всі ми можемо покращити своє молитовне життя; ми можемо молитися більше і завжди можемо молитися краще. Нехай Святий Дух просвітить і надихне нас вдосконалювати наше молитовне життя у прагненні святості.

3.Смиренність

Святі справді смиренні. Під смиренням ми маємо на увазі наступне: святі приписують усе добро, яке вони зробили, Богові, який є джерелом, автором і вінцем усього добра. Коли святий отримує комплімент за зроблене добро, він майже спонтанно відповідає: Богу подяка!

4.Голод до святості

Справжні святі відчувають голод і спрагу саме стосовно цього — святості. Можна сказати, що святий переживає вірш псалма: «Як лань прагне до водних потоків, так душа моя прагне до тебе, Боже» (Пс 42, 2). Святий визнає, що він не святий, але прагне колись стати святим. Це прагнення є половиною успіху у здобутті вінця святості та її тріумфі.

Багато хто прагне грошей, влади, задоволення, успіху та майна. Для святого все інакше: він прагне любити Бога повністю, цілковито і беззастережно; він прагне бути святим, як його покликав Бог!

5.Милосердя

Святий мотивований засвоїти і виконувати словом і ділом найбільшу з усіх заповідей — заповідь любові до Бога і ближнього. Якщо ви хочете побачити графічне зображення милосердя, підніміть свої очі до Ісуса розп’ятого, Ісуса, що висить на хресті — ось вам чітке зображення милосердя. Ми покликані цілковито любити Бога і любити ближнього, як самого себе.

Одного разу, коли Тома Аквінський вже мав величезні досягнення, йому явився Ісус і спитав святого, якого подарунка він найбільше бажає. Святий негайно відповів: «Господи, дай мені благодать любити Тебе щодня все більше і більше».

Святий Йоан від Хреста стверджував: «Наприкінці нашого існування нас судитимуть за нашою любов’ю». Святий Франциск Сальський додає до цього такі слова: «Мірою, якою ми повинні любити Бога, є безмірна любов».

6.Ревність у спасінні душ

Якось зустрілося двоє святих, юнак і священник. Юнак підвів очі й побачив на стіні кілька слів, написаних латиною. Він спитав священника, що це за слова та що вони означають. Священник відповів, що ці слова — його девіз: «Віддайте мені душі, а все інше заберіть». Священником був святий Йоан Боско; юнаком — святий Домінік Савіо.

Справжній святий любить Бога і любить те, що любить Бог — спасіння безсмертних душ. Одна душа варта більшого, ніж усе сотворене у природному світі! Причина нестерпного болю, якого Ісус зазнав під час своїх Страстей і пролиття Його Найдорогоціннішої Крові на хресті, полягала саме в цьому: прагненні спасти безсмертні душі на віки вічні. Стигмати святого Падре Піо; 13-18 годин у конфесіоналі щодня в житті святого Йоана Віаннея; героїчні жертви пастушків із Фатіми; жертва святої Фаустини — все це мало одну спонукальну причину і силу: любов до Бога та голод і жагу до спасіння душ.

7.Боротьба грішників, які піднімаються, впавши

Багато хто був введений в оману штучним, солодким, дещо романтичним баченням святого як людини, вільної від людських слабкостей і моральних поразок. Це перебуває якнайдалі від істини! Святі народжуються грішниками. Проте загальною рисою святого є те, що після падіння, яким би грішником він не був, він пружно відскакує назад; він повертається до Господа через сповідь, добру волю та твердий намір виправитися. Преподобний Бруно Лантері навчав: якщо ми впадемо, ми повинні негайно піднятися і ще більше довіритися ласці та милосердю люблячого Серця Ісуса! Не дивно, що у «Щоденнику» святої Фаустини Ісус нагадує нам, що найбільший грішник може стати найбільшим святим, якщо він повністю довіряє милосердю Ісуса.

Преподобний Фултон Шін нагадує нам, що першим канонізованим святим був убивця, повстанець і злодій, який висів на хресті поруч з Ісусом на Голгофі. «Сказав (Ісус) до нього: “Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зо мною в раї”» (Лк 15, 43). Як зазначає Шін, він помер крадієм, бо вкрав небо». Поміркуйте над притчею про блудного сина, яку також можна назвати притчею про милосердного Отця.

8.Палка любов до джерела всієї святості: Пресвятої Євхаристії

Найвищим джерелом благодаті, чистоти, сили та святості є сам Ісус. Найефективнішим засобом, за допомогою якого ми єднаємося з Ісусом у Його Містичному Тілі, є Таїнства. Найвеличніше з усіх Таїнств — це Пресвята Євхаристія, з тієї простої, але глибокої причини, що Євхаристія — це Ісус, Його Тіло, Кров, Душа і Божество. Ісус — це Святе Святих; Він є Богом, Другою Особою Пресвятої Трійці.

Хоча це може здатися тривіальним, але за цими словами криється справжня істина: «Ти стаєш тим, що їси!» Погані харчові звички можуть викликати проблеми зі здоров’ям; хороші харчові звички можуть сприяти здоров’ю та довголіттю.

У цьому ж сенсі, коли ми живимо наші душі Тілом, Кров’ю, Душею та Божественністю Ісуса з вірою, відданістю, запалом і любов’ю, тоді ми починаємо думати як Ісус, відчувати як Ісус, діяти як Ісус, стаємо схожими на Ісуса, аж доки не зможемо сказати разом зі святим Павлом: «Живу вже не я, а живе Христос у мені» (Гал 2, 20).

9.Відкритість і послух Святому Духу

Святість, фактично, залежить від однієї основної постави, дії та плану життя: бути слухняним Святому Духу та Його небесному натхненню. Святий Дух м’яко, але наполегливо промовляє до скромних і слухняних душ, скеровуючи їх правильним шляхом, який веде до святості життя; до того, щоб стати святими, якими всі ми покликані бути і якими нам судилося стати.

Святий Павло нагадує нам: «Про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними» (Рим 8, 26). Саме з цієї причини Папа Йоан XXIII сказав: «Святі — це шедеври Святого Духа».

10.Марія і святі

Після своєї смерті святий Домінік Савіо, оповитий небесною славою, об’явився святому Йоану Боско і розповів, що було найбільшою радістю у його короткому земному житті. Це була велика любов і довіра до Пречистої Діви Марії. Святий Домінік завершив цю зустріч зі святим Йоаном Боско, закликаючи його якомога більше поширювати вшанування Марії.

Марія надихає святих на ревну молитву. Марія закликає святих повернутися до Бога після гріха. Марія заохочує святих любити Ісуса всім своїм єством. Присутність Марії допомагає святим уникати моральних небезпек. Материнська і любляча присутність Марії допомагає святим перейти від спустошення до розради. Тому святі взивають до Марії такими словами: «Радуйся, Царице, Мати милосердя, наше життя, наша насолодо, наша надіє, радуйся!»

*

Наша надія та молитва полягає в тому, щоб кожен із нас одного дня став дорогоцінною, сяючою та славетною перлиною в короні Марії, щоб вічно споглядати та прославляти Пресвяту Трійцю.

Переклад CREDO за: о. Ед Брум OMV, Catholic Exchange