Повертаючись під час загальних аудієнцій до роздумів про апостольську ревність, Папа Франциск говорив про святого Франциска Ксаверія.
«Христова любов була силою, що надихала його йти аж до найвіддаленіших країв, долаючи труднощі й постійні небезпеки, невдачі, розчарування та знеохочення, ба більше — давала розраду і радість у слідуванні за Христом та в служінні Йому аж до кінця». Цією характеристикою Папа підсумував представлення святого Франциска Ксаверія, якому він присвятив загальну аудієнцію в середу, 17 травня 2023 року. Продовжуючи ознайомлення з деякими «взірцями апостольської ревності», цього разу Святіший Отець говорив про того, кого називають «найбільшим місіонером новітніх часів». Однак «не можна говорити про те, що хтось є найбільшим чи найменшим», бо й сьогодні є багато «незнаних місіонерів, які роблять набагато більше». «Місіонер є великим, коли вирушає в дорогу», – наголосив Святіший Отець. Про це пише Vatican News.
Постійно прямуючи далі
Майбутній святий народився 1506 року в зубожілій аристократичній родині Наварри, подався на навчання до Парижа. Це був «світський, розумний, здібний юнак». Там він зустрівся з Ігнатієм Лойолою, що змінило його життя. «Він залишив усю свою світську кар’єру, щоби стати місіонером. Він став єзуїтом, священником і поїхав євангелізувати Схід», — зазначив Папа. Святий зробив це, «бо був сповнений апостольської ревності». Так почалась історія місіонерів новітніх часів, «готових долати труднощі й небезпеки, досягати далеких країв і зустрічати народи досі не знаних мов і культур; місіонерів, спонукуваних сильним прагненням допомагати іншим пізнавати Христа та Його Євангеліє».
Як зауважив Папа, менше як за 11 років Франциск Ксаверій здійснив надзвичайну справу. Понад 3,5 роки він провів на кораблі, що становило третину тривалості його місії. Прибувши до Ґоа в Індії, столиці тодішніх португальських володінь, він заклав там «базу», але не зупинився. Євангелізував убогих рибалок південного узбережжя Індії, навчав дітей катехизму й молитов, піклувався про хворих. Згодом, під час молитви при гробі святого апостола Вартоломея, відчув необхідність рушити далі. Франциск Ксаверій відправився до Моллукських островів, де переклав катехизм місцевою мовою у віршованій формі, навчаючи співати його.
Зерно проростає попри спротив обставин
Зустрівши японця і почувши розповідь про його далекий край, куди ще не ступала нога європейського місіонера, святий відчув чергову спонуку, бо «мав апостольський неспокій». Три роки в Японії були дуже важкими через клімат, спротив і незнання мови; але, як підкреслив Святіший Отець, «посіяні зерна принесуть великі плоди». У Японії святий Франциск зрозумів, що «ключовою країною для місії в Азії» був Китай. Тож він повернувся до Ґоа, звідки за деякий час спробував потрапити в Китай, але зазнав невдачі.
Він помер 3 грудня 1552 року, повністю забутий, на острові Шаунчань, де чекав на дозвіл висадитися в Ґуанчжоу, маючи поряд лише одного китайця-наглядача.
«Так завершилася земна подорож Франциска Ксаверія. Чи він постарівся? Скільки років йому було? Вісімдесят? Ні, він мав лише 46 років, але все життя віддав заради місії», — сказав Святіший Отець, додавши: «Його інтенсивна праця завжди поєднувалася з молитвою, містичним і споглядальним єднанням із Богом».
На завершення цієї зустрічі з паломниками і гостями Рима Святіший Отець закликав молитися за Україну, яка зазнає тяжких страждань, і поблагословив поляків за їхню допомогу для стражденної України.
фінансово.
Щиро дякуємо!
