Сила заступництва

Роздуми над Словом Божим на вівторок VІІ великоднього тижня

Цей уривок розпочинається словами про те, що надійшла година. Ота сама година, про яку у 2-му розділі цього ж таки Євангелія Ісус каже, що вона ще не настала — година відкуплення людського роду; година, заради якої жив Ісус, Син Божий. Ця година є прославленням Сина, а також досконалим прославленням Отця: Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоби Син прославив Тебе. Коли виконуєш волю Отця, це момент досконалого Його прославлення — такого само, яке Він отримує від свого Сина. Це також момент, коли Бог обдаровує тебе своєю славою. Можна сказати, що саме тоді ми стаємо повністю самі собою — коли чинимо те, що прагне Отець.

Ісус заступається за своїх учнів, але спершу проголошує свій послух волі Отця — так, наче Його заступництво безпосередньо залежить від послуху. Христос був досконалий у своєму послухові, тому Його заступницька молитва також досконала. Завдяки Ісусові наше заступництво теж набирає іншої сили. Тому нам важливо посилатися на заслуги смерті й воскресіння Ісуса Христа.

Якщо Бог не вислуховує твоїх молитов, то спробуй запитати себе сам: чи я слухаю прохань Бога щодо мене, чи слухаю Його Слово, чи виявляю Йому свій послух? Сила заступництва залежить від смирення послуху!