Ми мусимо мати дуже тверде переконання, що доки ми живі, нам доведеться постійно вести духовну боротьбу. Отці Пустелі казали, що спокуси чигають на нас до останнього подиху.
Вчення Євагрія Понтійського про вісім духів зла становлять частину роздумів над таємницею беззаконня, яке діє в нас.
Таємниця беззаконня, що діє в нас
Ця битва відбувається в нас, тому вона набагато важча, ніж боротьба з зовнішнім ворогом. Насамперед тому, що ми легко можемо впасти в оману й не побачити проблеми. Натомість інша важлива трудність — це те, що від себе неможливо втекти. Хай би де ми були, завжди відчуваємо себе, і те, що в нас відбувається, постійно в нас присутнє.
Монахи казали, що духи витривалі, бо вони не втомлюються. Жодна людина не може бути такою витривалою в боротьбі, як злі духи. Це відповідає істині про те, що від себе ніколи й ніде неможливо втекти.
Окрім того, їхня тактика надзвичайно хитра. Це з суб’єктивного боку відповідає істині про те, що ми — майстри в самообмані. Ми здатні все в собі виправдати і так інтерпретувати, щоб усе відповідало нашим бажанням. Тому Отці Пустелі не радили довіряти собі. Доротей із Гази говорив про це однозначно: «Немає нічого гіршого, нічого більш згубного, ніж довіряти собі».
Дві риси злого духа
Дві риси ворога: те, що він не втомлюється, і дуже хитрий, вимагають від нас постійної пильності й витривалості. Якщо ми поглянемо на тексти Нового Завіту як на рекомендацію щодо нашої позиції, то саме ці чесноти найчастіше згадують Ісус з апостолами.
Ми повинні мати дуже тверде переконання, що доки ми живі, нам доведеться постійно вести духовну боротьбу. Отці Пустелі казали, що спокуси чигають на нас до останнього подиху. В духовному житті немає відпочинку, не може бути жодного стану благого спокою. Євагрій, слідом за своїм учителем Макарієм Єгиптянином, дає нам принцип:
«Потрібно, щоб монах постійно перебував у готовності, так, ніби завтра має померти, й так використовував своє тіло, ніби житиме з ним ще багато років. Така постава, з одного боку, руйнує думку ацедії та робить монаха ревнішим, а з іншого — зберігає його тіло в доброму здоров’ї і постійно підтримує у стриманості».
Знаряддя духовної боротьби
Головне знаряддя в боротьбі з пристрастями, а особливо, ацедією, тобто знеохоченням, — це витривалість. Вона набагато важливіша за окремі дії та зречення. Євагрій нікого не закликає до надзвичайного аскетизму, ба навіть вбачає в ньому загрозу через демона марнославства. Натомість він вважає, що потрібно безумовно триматися прийнятих постанов, які з цієї причини мають бути вибрані раціонально.
«Витривалість знищує ацедію, викорінює злі думки, постійно нагадує про смерть. Вона тренує нести хрест; це страх Божий, який сидить так міцно, як забитий цвях; це золото, що піддається удару; звільнення від тиску закону; книга подяки; броня тиші; зброя зусиль; участь у шляхетних справах; підтвердження чеснот» (De vitiis 4).
Витривалість — це намагання нести свій хрест. Боротьба з ацедією — це боротьба зі страхом смерті. Це відповідає тому, що так часто повторює Господь у Євангелії:
«Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу Мене ради та Євангелія, той її спасе» (Мк 8, 34-35).
Тиша і радість
Ця боротьба зі страхом за життя, якщо її виграти, приносить тишу й повноту радості. Це — мала apateіa, тобто повна спокою безпристрасність. Євагрій пише:
«Жоден інший демон не зрівняється з демоном ацедії. Тому після виграної битви душу огортає спокій і невимовна радість» (Пр. 12).
Однак треба сказати ще більше: боротися зі своїми пристрастями — обов’язково, щоби повністю стати учнем Христа. Про це казали Отці Пустелі ще до Євагрія. Святий Антоній казав:
«Ніхто не може увійти до Божого Царства без випробувань. Забери спокуси, — каже він, — і ніхто не спасеться» (1 Апо 5).
Це теж треба усвідомлювати. Не можна дійти до повної правди про себе і надійного добра без духовної боротьби, боротьби «зі злом, що таїться в тілі й розумі» (RegBen 1.5).
*Уривок із книжки Володимира Заторського OSB «Вісім духів зла».
фінансово.
Щиро дякуємо!
