В інтерв’ю, присвяченому ситуації в різних частинах світу та дипломатичним зусиллям Святого Престолу, ватиканський секретар у справах стосунків із державами відповів також на кілька запитань про шукання шляхів до миру в контексті російської агресії проти України.
На сторінках італійського часопису «La Stampa» побачило світ інтерв’ю з архієпископом Полем Річардом Ґаллагером. Ішлося про різні виклики в міжнародній політиці та ватиканське їх бачення. Півгодинне інтерв’ю розпочалося з запитань, що стосуються російської військової агресії проти України, повідомляє Vatican News.
Чи є можливим діалог?
Журналістка насамперед звернула увагу на те, що Ватикан підтримує право України на самозахист і територіальну цілісність, що є головною передумовою з боку Зеленського для початку переговорів, у той час як російська сторона пов’язує припинення вогню і переговори з визнанням анексії територій. «Чи Ви бачите вихід із цього?» — запитала вона, на що очільник ватиканського відомства, відповідального за зовнішні стосунки, відповів: «Так, але це складна річ».
Він зазначив, що дипломатичний процес Святого Престолу трохи схожий на зусилля жонглера, який старається не допустити падіння м’яча на землю. «Ми повинні підтримувати живою ідею мирного процесу. Ми визнаємо труднощі; ми розуміємо страждання українського народу та позицію його лідерів. Але при цьому, як давніше сказав сам Зеленський, “ця війна завершиться за столом переговорів”. Тому в усьому, що ми можемо зробити, наші зусилля спрямовані на те, щоб якомога швидше сісти за стіл переговорів», — сказав він.
Двері, відчинені для всіх сторін
У цьому контексті журналістка зазначила, що традицією Ватикану є тримати завжди відчинені двері для діалогу з обома сторонами, а Папа Франциск говорив, що хоче відвідати і Київ, і Москву. «Президент Зеленський запросив його, але нема ніякого запрошення від Путіна. Чи це буде проблемою?» — запитувала вона.
«Я не знаю, яке рішення прийняв Святіший Отець і чи він має намір відвідати лише одну зі столиць», — сказав ватиканський «міністр іноземних справ». На його думку, «це питання досі відкрите». «Побачимо. Якщо йому здається правильним поїхати в Україну — добре. Якщо не буде можливості поїхати до Москви, то мусимо з цим погодитися», – додав він.
На прохання детальніше пояснити, в чому полягає нещодавно оголошена місія кардинала Дзуппі, архієпископ Ґаллаґер сказав:
«Я хочу використати цю нагоду, щоби підтвердити, що Папа Франциск про справу миру в Україні думає від самого початку, від 24 лютого 2022 року, постійно розглядаючи різні ідеї та пропозиції, що могли би посприяти полегшенню напруженості й започаткувати стежки до справедливого миру». А щодо місії кардинала Дзуппі, то ще вивчаються способи та час її здійснення. «Водночас, ми надіємося та молимося за цю дуже делікатну місію, знаючи, що також час і швидкість є дуже важливими».
Всі покликані зробити свій внесок
Під час інтерв’ю було звернено увагу на проблемність стосунків Ірану та Китаю з Росією. Журналістка зазначила, що Іран надає Росії зброю, обидві країни є великими порушниками прав людини; однак Китай хоче виступати посередником між Україною та Росією. «Що Ви думаєте про ці стосунки?» — запитала вона.
Секретар Святого Престолу в справах стосунків з державами і міжнародними організаціями зазначив: позиція Святого Престолу полягає в тому, що кожен суб’єкт, кожна країна повинні зробити все можливе, щоб покласти край цій війні. «Ми заохочуємо всіх це робити. Тож якщо Китай може зробити свій внесок, якщо він має канали доступу до Москви, але також і до Києва, то ми можемо тільки радіти», — сказав архієпископ Ґаллагер. А щодо Ірану зазначив: «Ми завжди казали, що Іран у своїх стосунках із міжнародною спільнотою повинен діяти відповідально».
«Очевидно, — продовжив очільник ватиканської дипломатії, — ми б хотіли бачити, як вони роблять позитивний внесок у цю ситуацію. Це, можливо, означає, що вони повинні переглянути та змінити свою політику. Й у наших стосунках з ними їх до цього спонукатимемо. Ми маємо повноцінні дипломатичні стосунки з Іраном. Християни не позбавлені викликів в Ірані, тому ми й надалі працюємо з їхньою владою, щоб покращити умови життя католиків в Ірані. Іноді щось вдається, іншим разом менше; але ми працюємо з іранською владою».