Підсумовуючи свою шосту гуманітарну місію в Україні, префект Дикастерію у справах благодійного служіння вважає цю подорож, присвячену постраждалим від руйнування греблі на Дніпрі, чи не найважливішою.
«Дякую Господу Богу за те, що мав змогу побути з цими людьми, помолитися разом із ними, а також допомагати їм, наскільки це було можливим», — сказав кардинал Конрад Краєвський, Папський розподілювач милостині. Головною метою подорожі була доставка гуманітарної допомоги на Херсонщину, що постраждала внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. Але Апостольський елемозинарій відвідав також громади на Львівщині, Миколаївщині, Одещині та Хмельниччині.
«Хоча я вже вшосте відвідую Україну [після початку широкомасштабної війни —ред.], думаю, що цей візит був, мабуть, найважливішим. Хоча кожен з них був дуже важливим», — говорить кардинал в інтерв’ю для Vatican News. У попередні приїзди він багато зустрічався з внутрішньо переміщеними особами, був на місцях ексгумації убитих.
«Тепер же я поїхав до Херсона, де люди страждають від самого початку війни. Спочатку вони були в окупації, тому що росіяни увійшли туди вже 24 лютого; потім, коли росіяни були змушені покинути Херсон, вони вивезли все. Вони залишили цих людей у великому страху, дуже зубожілих. А що не забрали росіяни, пізніше забрала велика вода, тому що підірвали дамбу. Мешканці пережили багато місяців обстрілів, які тривали і під час мого перебування там. Тому треба було поїхати туди, щоб бути з цими людьми. Без гучних слів, просто бути. Вони знали, що я подолав понад три тисячі кілометрів, що цього хотів Святіший Отець, що це він мене послав, що він молиться за них і що він всіма силами старається про мир. Звісно, важливою була також допомога, не лише матеріальна, а й духовна: просто молитися разом із ними», — зазначив префект Дикастерію благодійного служіння.
У Херсоні кардинал Краєвський відвідав римо-католицьку та греко-католицьку громади, а також православних. Він передав допомогу від Папи постраждалим від повені. В розмові з журналістом Апостольський елемозинарій згадує про відвідини благодійної кухні, яку провадять домініканці і яка частково фінансована Святішим Отцем. Її послуг користуються близько тисячі людей похилого віку, бо саме такі переважно й залишилися в місті. «Вони залишилися, бо не мали куди виїхати, не мали надії деінде. Зрештою, старі дерева не пересаджують… Вони вважали за краще страждати на місці», — зазначає кардинал, згадуючи про розмову з однією пані й підкреслюючи: «Вона могла би бути моєю прабабусею».
«Вона страждала під різними окупаціями і перед самим від’їздом сказала мені: “Скажіть, будь ласка, отче, чого Господь Бог хоче від України? Чого Він очікує від України?” Після цього вона почала роздумувати і мовила: “Я знаю, що серед нас, в Україні, були різні речі, які не були до вподоби Господу Богу. Я знаю, що нам потрібно навертатися, але, можливо, Він ще чогось хоче від нас? Чи можете ви мені сказати, чого Господь Бог хоче від України?” Звісно, я не міг їй відповісти, — розповів Апостольський елемозинарій. — Я погодився, що Господь Бог хоче, щоб ми завжди наверталися, щоб старалися подобатися насамперед Йому. І в цьому полягає християнство: ми повинні старатися подобатися Господу Богу, а не світові».
Кардинал Конрад Краєвський також зазначає, що його особливо зворушила молитва в Херсоні. «Після Служби Божої ми співали суплікацію — “від раптової та несподіваної смерті визволи… святий Боже, святий Кріпкий…”, — а навколо нас за кілометр, за півкілометра лунали вибухи. Тому я дуже сильно пережив цей останній візит і дякую Господу Богу за нього», — сказав він.
фінансово.
Щиро дякуємо!
