Роздуми над Словом Божим на ХХ Звичайну Неділю, рік А
Христос сьогодні нагадує нам про обов’язок наполегливої та повної віри молитви. «Того часу Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона. Жінка-ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: “Господи, Сину Давидів, помилуй мене! Мою доньку тяжко мучить біс”. Але Він не відповів їй ані слова». Господь міг одразу відповісти на зворушливі слова молитви ханаанської жінки, яка страждала через хворобу своєї дочки. Він не зробив цього імовірно тому, що спочатку хотів випробувати її віру та наполегливість у молитві, так як робив це і в інших випадках зцілень. Хотів також на цьому прикладі навчити своїх учнів і людей, що перебували разом із Ним, правди про те, якою має бути справжня віра і молитва.
Ханаанянка, «поклонилася Йому й каже: “Господи, допоможи мені!”» В своєму прохані вона уподібнюється до Царів зі сходу, віддаючи шану Господу (пор. Мт 2, 2.11). Просить про допомогу попри мовчання Ісуса і небажання Його учнів допомогти.
«Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам». Одна з найбільш міцних, образливих і болісних відмов, які міг отримати язичник. Євреї називали язичників «псами». «Так, Господи! Але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів». Для цієї жінки Ісус є Господом, котрий обдарує її «дитячим хлібом». Хлібом, що є поживою, яку вона отримує завдяки великій вірі.
«О жінко, велика твоя віра!» Віра тієї жінки велика порівняно з вірою учнів, яка ще мала (пор. Мт 8, 26; 14, 31). Вона такою ж велика, як віра сотника — язичника, який також здивував Ісуса (пор. Мт 8, 10). «Нехай буде так, як ти хочеш!». Господь прийшов на землю, щоб чинити волю тієї жінки, на це є воля Небесного Отця (пор. Мт 6, 10нн), котрий хоче дати хліб усім своїм дітям.
«І видужала її дочка тієї ж миті». Година віри є годиною спасіння, так як було й у випадку сина сотника ( пор. Мт 8, 13).
фінансово.
Щиро дякуємо!
