Образ океану як того, що поєднує континенти та спонукає спільно будувати, ліг в основу першої промови Папи Франциска.
Він виголосив її на початку своєї 42‑ї Апостольської подорожі. Франциск ділився думками про «три будівельні майданчики надії», якими є довкілля, майбуття та братерство, повідомляє Vatican News.
«Ми пливемо бурхливими хвилями океану історії та спостерігаємо нестачу відважних шляхів до миру. Дивлячись із сердечними почуттями на Європу, на характерний для неї дух діалогу, хочеться запитати: куди ж ти пливеш, якщо не пропонуєш світові шляхів миру, креативних способів припинити війну в Україні та численні конфлікти, які кров’ю обагряють світ?» Так запитував Папа Франциск, промовляючи в середу, 2 серпня 2023 року, до представників влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства Португалії, зустріч із якими відбулася в Беленському палаці культури в Лісабоні.
Цією зустріччю, що відбулася після церемонії привітання в Національному палаці та візиту ввічливості до Глави Держави, завершилася перша частина першого дня 42‑ї Апостольської подорожі.
Відправним моментом для роздумів, якими поділився Святіший Отець, став той факт, що неподалік Лісабона на узбережжі Атлантичного океану розташована крайня точка континентальної Європи.
Покликані до спільності
Як зауважив Глава Церкви, океан сполучає не лише народи й країни, але й землі та континенти. А тому Лісабон, місто при океані, «нагадує про важливість спільності, спонукає думати про кордони як місце контактів, а не як про межі, що відокремлюють». І це важливо в той час, коли усвідомлюємо, що «великі питання мають глобальний вимір».
Саме в цьому місті, як нагадав Папа, 2007 року була підписана «Лісабонська угода», що реформувала Європейський Союз. Документ стверджує, що «Союз має на меті сприяти мирові, своїм цінностям і добробутові своїх народів», а в стосунках з рештою світу «робить внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність і взаємоповагу між народами, вільну і справедливу торгівлю, викорінення бідності та захист прав людини».
«Це не просто слова, а дороговкази на шляху європейської спільноти, викарбувані в пам’яті цього міста. Це дух спільності, одухотворений європейською мрією про багатосторонність, ширшу від самого тільки західного контексту», — сказав Папа.
Особливий внесок Європи
Святіший Отець побажав, щоби Світовий день молоді став для «старого континенту» імпульсом універсальної відкритості, бо «світ потребує Європи, тієї справжньої Європи», а саме її ролі як «будівничого мостів і миротворця». Для цього потрібний її особливий характер, окреслений у минулому столітті, коли з «горнила світових війн вона запалила іскру примирення», втілюючи мрію про будування завтрашнього дня разом зі вчорашнім ворогом. Однак сьогодні ми бачимо «відсутність відважних маршрутів миру», що спонукає замислитися, куди прямує Захід на хвилях океану історії.
Самих технологій, які стали визначальними для прогресу та глобалізації, — замало, адже інвестиції в дедалі вишуканішу зброю, а не в освіту чи охорону здоров’я, збіднюють суспільство. «Я мрію про Європу — серце Заходу, яка використовує свою винахідливість, щоб гасити вогнища війни і запалювати вогні надії; про Європу, яка знає, як наново віднайти свою юну душу, мріючи про велич спільності й виходячи за межі нагальних потреб; про Європу, яка включає народи і людей з їхніми культурами, не вдаючись до ідеологічних теорій та колонізацій», — мовив Папа.
Пріоритет захисту життя
У контексті того, що океанський простір також нагадує про початки життя, Глава Церкви зауважив: у сучасному «розвиненому світі» парадоксальним чином захист людського життя став пріоритетом. «Маю на думці багатьох ненароджених дітей і людей похилого віку, залишених напризволяще; труднощі, пов’язані з прийняттям, захистом, підтримкою та інтеграцією тих, хто приїжджає здалеку і стукає у двері; самотність багатьох сімей, яким важко народжувати й виховувати дітей». Це також спонукає запитати: «Куди ви пливете, Європо та Заходе, з відкиненням похилих віком, зі стінами з колючим дротом, з масовими смертями у морі та порожніми колисками? Куди ви прямуєте, якщо перед життєвими негараздами пропонуєте поспішні та помилкові засоби, такі як легкий доступ до смерті, зручне вирішення, яке здається солодким, але насправді є гіркішим за морську воду?»
Оживити надію
Однак, за словами Святішого Отця, «обійнятий океаном» Лісабон також дає спонуки для надії. Тепер у це гостинне місто «вливається океан молоді». А як стверджує місцева приказка, «поряд із молоддю ми не старіємо».
«Молоді люди з усього світу, які плекають прагнення до єдності, миру та братерства, кидають нам виклик, щоб ми здійснили їхні мрії про добро. Вони виходять на вулиці не для того, щоб виплескувати гнів, а щоб ділитися надією Євангелія. І якщо сьогодні в багатьох куточках світу панує атмосфера протесту і невдоволення, створюючи сприятливий ґрунт для популізму та змов, то Світові дні молоді — це нагода будувати разом», — сказав Папа. Він виокремив три «будівельні майданчики надії», на яких можемо трудитися всі разом: довкілля, майбуття та братерство.
Здоровий простір для будування майбутнього
«Португалія поділяє з Європою багато зразкових зусиль щодо захисту створіння», — відзначив Святіший Отець щодо першого згаданого «майданчика», підкреслюючи, що проблема залишається «надзвичайно серйозною». Океани перегріваються; ці «великі заповідники життя» ми перетворюємо в звалища пластику.
«Океан нагадує нам, що людське життя покликане бути в гармонії з довкіллям, яке є більшим за нас самих і яке треба дбайливо оберігати, пам’ятаючи про молоде покоління. Як ми можемо говорити, що віримо в молодь, якщо не даємо їй здорового простору для побудови майбутнього?» — запитував він.
Завдання доброї політики
Якщо йдеться про другий будівельний майданчик, тобто майбутнє, то ним є молодь. Сьогодні чимало факторів знеохочують молодь. І в той час, як здається, що прогрес — це питання розвитку технологій, майбутнє вимагає «протидії падінню рівня народжуваності та зменшенню волі до життя».
«Хороша політика може багато зробити для цього, вона може бути джерелом надії. Вона покликана не утримувати владу, а давати людям силу надії. Вона покликана сьогодні більше, ніж будь-коли, виправляти економічний дисбаланс ринку, який виробляє багатство, але не розподіляє його, збіднюючи душі ресурсами і впевненістю. Вона покликана наново відкрити себе як джерело життя і піклування, далекоглядно інвестувати в майбутнє, в сім’ї та дітей, сприяти союзам між поколіннями, де минуле не стирається, а зміцнюються зв’язки між молоддю і похилими віком». Папа вказав на важливість освіти, яка полягає не тільки в передаванні технічних знань, але призначена «занурювати в історію, передавати традицію, цінувати релігійні потреби людини та сприяти суспільній дружбі».
Відкривати одні одних як братів і сестер
Врешті, третім будівельним майданчиком надії Святіший Отець назвав братерство. Він зауважив, що в багатьох частинах Португалії дуже живим є почуття сусідства й солідарності. У загальному контексті глобалізації, «яка зближує нас, але не дає нам братерської близькості», ми всі покликані розвивати почуття спільноти.
«Як же прекрасно наново відкривати самих себе як братів і сестер, що трудяться для спільного блага, залишаючи позаду контрасти й відмінності в поглядах! І тут прикладом є молодь, яка своїм закликом до миру та жагою до життя спонукає нас розбивати жорсткі паркани приналежності, зведені в ім’я різних думок та вірувань», — сказав Папа. Він скерував слова подяки та підбадьорення до місцевої Церкви, «яка чинить багато добра далеко від світла прожекторів».
По завершенні зустрічі з представниками влади, громадянського суспільства і дипломатичного корпусу Святіший Отець від’їхав до нунціатури, де після обіду прийме спікера парламенту та главу уряду Португалії.
фінансово.
Щиро дякуємо!
