Коли ви це прочитаєте, ваше наступне «Радуйся, Маріє» вже буде не таким, як раніше.
«Молися за нас, нині і в годину смерті нашої».
Ці слова я вивчила в дитинстві. Я навчилася вимовляти звуки й відповідно витримувати паузи. Я навіть опанувала мистецтво поєднувати свій голос із голосами інших людей у спільній благальній молитві. Однак котрогось дня, по роках молитви Ангельським привітанням, я виявила, що в останніх словах молитви «Радуйся, Маріє» криється заклик.
Два види смерті
Вимовляючи «в годину смерті нашої», ми просимо Марію молитися за нас у найважливіший момент нашого життя — коли душа покидає тіло і постає перед нашим Богом. Це мить, коли перед нами розкривається вічність: добра чи погана.
Мені, однак, видається, що «година смерті нашої» може означати щось більше.
Рік чи два тому я молилася під час тренування на біговій доріжці. Певної миті мене огорнула благодать роздумів про два види смерті. Адже є не тільки смерть тілесна, але також смерть «старої людини», про яку нам каже св. Павло! «Стара людина» — це та частина мене, що відвертається від Бога і прив’язана до себе й до гріха.
Хіба ж і в таку мить ми не потребуємо допомоги від Богородиці?
Тепер я розумію цей заклик у «Радуйся, Маріє» ось таким чином: молися за мене зараз; молися за мене в годину моєї фізичної смерті; і молися за мене під час моєї малої щоденної смерті — смерті для себе, в годину, коли я покликана поховати «стару себе», для того, щоб, померши для гріха, я могла воскреснути до повноти життя у Христі.
Наші щоденні «смерті»
Скинути з себе стару людину, як пише Апостол Павло в Посланні до ефесян, це «одягнутись у нову людину, створену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди» (Еф 4,22).
А хіба це розставання зі «старою людиною» в нас не є якимось видом смерті? Смерті, якої ми також боїмося і якої з дня на день уникаємо. Інколи мене спокушає думка, що один раз скласти жертву мучеництва це не так тяжко, як перспектива щоденного жертвування своєї волі…
І саме тут нам допомагає Богородиця. Я можу звертатися до Неї зі своїми слабкостями, страхами та побоюваннями перед майбуттям. Молися за нас НИНІ — коли я переживаю свої проблеми, неспокої та боротьбу. І молися в годину смерті моєї — в усі ті моменти смерті мого «старого я», і в годину останньої земної смерті, коли я постану на суд вічності.
Як Матір Божа залишилася з Христом до кінця, так і нас супроводжуватиме, якщо ми Їй дозволимо. Марія прагне нас підтримувати у хвилинах наших щоденних смертей, щоб ми в свою останню годину звитяжно постали перед Її Сином.
Наша боротьба — справжня і має значення! Однак ми неспроможні здобути цю перемогу власними силами. Отож молімося ревно, у щирості й довірі до нашої вірної Матусі:
Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь.
Переклад CREDO за: Елізабет Зуранскі, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
