«Є діти, що народилися й виросли за час війни, на власні очі бачивши її жорстокість», — нагадує про становище у Сирії с. Марта Луїза Фаньяні.
Ця італійська черниця-трапістка, яка зараз живе в Хомсі, вказує на те, що про Сирію говориться чимдалі менше, а ситуація в ній не поліпшується. Болісно відчутними є санкції в місцевості, де 9 із 10 мешканців живуть зубожілими. Санкції не «досягають» уряду, зате від них страждають найбідніші.
У розмові з Vatican News сестра підкреслює, що Церква в Сирії силкується допомагати всім, без огляду на сповідувану релігію. Однак реальність виглядає просто трагічно, попри старання місцевого люду.
«Не можна забувати, що в Сирії вже 11 років триває війна, бо вона ще не закінчилася, з усіма наслідками знищень від боїв. Окрім того, був землетрус, епідемія холери на деяких територіях. Те, що діється у світі, теж не допомагає. По суті, всі ці роки місцеві громади вижили трохи завдяки щедрості іноземних держав, завдяки допомозі, надісланій ззовні, від організацій, Церков, від приватних осіб. Але непевна ситуація у світі зменшила також і допомогу для Сирії. Про неї вже не говорять, — вважає с. Фаньяні. — Є такий вид забування про ситуацію, що цілком зрозумілий з огляду на всі інші напруження, але він становить також і черговий елемент занепаду. На забуваймо, що вибух у порту Бейрута ослабив Ліван, а відповідно, й Сирію. Маємо переплетення подій, що раз по раз погіршують труднощі. Сирійці напевно прагнуть змін; також вони мають сильне почуття самовизначення. Я відчула справжнє і щире прагнення вижити як народ, щоб мати свободу вирішувати свою долю. Коли стало очевидним, що сирійський конлікт використовували зовнішні сили — з’явився майже інстинктивний захист своєї незалежності, свободи, щоб могти самим насправді вирішувати, що добре, а що погане».