Звички, що не роблять апостолом

Проповідь о. Миколи Мишовського на четвер ХХІІ Звичайного тижня, рік І (РКЦ).

«Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Ісуса, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті. Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей з човна. Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: «Відпливи на глибину і закинь ваші сіті для риболовлі!» А Симон у відповідь сказав: «Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!» І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті почали рватися. Тож вони дали знак товаришам у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали занурюватися у воду. Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: «Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!» Бо від кількості риби, що вони наловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним, також і Якова, і Йоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: «Не бійся — відтепер ти будеш ловити людей!» І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним».

Літургійні читання — тут.