Їхня молитва не змовкла навіть після обезголовлення

Святі Фелікс і Реґула, а також їхній слуга Ексуперантій, — ранньохристиянські мученики і покровителі швейцарського міста Цюрих.

Фелікс і Реґула були братом і сестрою, наверненими у християнську віру. Вони належали до римського Фіванського легіону, що у 285 році дислокувався у північній Галлії і складався переважно (або й повністю) з християн. Коли легіонери відмовилися скласти жертву на честь «божественного» імператора Максиміана, співправителя сумнозвісного Діоклетіана і його соратника у жорстоких переслідуваннях християн, імператор віддав наказ стратити кожного з них. Фелікс і Реґула зі слугою втекли на територію сучасного Цюриха, але у 286 році їх спіймали і обезголовили.

Згідно з легендою, навіть власна страта не зупинила мучеників у їхньому прагненні свідчити Христа. Після розправи вони чудесним чином звелися на ноги, взяли у руки власні відрубані голови і з молитвою пройшли сорок кроків до вершини пагорба, на якому, зрештою, віддали духа. Їх поховали на тому самому місці, а згодом на пагорбі збудували собор Ґроссмюнстер, одну з найважливіших святинь Цюриха: згідно зі ще однією легендою, імператор Карл Великий віддав наказ про будівництво собору після того, як його кінь впав навколішки перед могилою святих Фелікса і Реґули.

Історія про молитовну ходу з головами у руках поширилася завдяки благочестивому монахові VIII століття на ім’я Флорентій, який уві сні отримав приватне одкровення про подробиці мучеництва святих. Великою мірою це свідчення сприяло масовому наверненню місцевих жителів у християнство. З ХІІІ століття зображення трьох обезголовлених святих почали використовувати на монетах і печатках Цюриха. Вони й донині фігурують на офіційній печатці міста.

У день спомину святих їхні мощі переносили в урочистій професії між Ґроссмюнстером і абатством Фраумюнстер, що конкурували між собою за постійне володіння реліквіями. Культ мучеників привабив до Цюриха велику кількість прочан, що зробило місто головним місцем паломництва у єпископстві Констанца.

Після протестантської реформації та розпуску монастирів Ульріхом Цвінглі у 1524 році майно монастирів конфіскували, а могили мучеників розкопали. Протестанти заявили, що могили були порожні — у них нібито знайшли лише кілька кісток, які благочестиво перепоховали на цвинтарі. Католики, натомість, твердили, що протестанти хотіли викинути останки святих Фелікса й Реґули у річку, але один сміливий чоловік викрав їх і таємно вивіз до Андерматта, де й сьогодні можна побачити їхні черепи. Решту реліквій у 1950 році повернули до Цюриха і розмістили у новому храмі, освяченому на честь мучеників.

День спомину святих Фелікса, Реґули й Ексуперантія — 11 вересня.