Одного разу велика містичка свята Катерина Сієнська мала видіння про стан душі, сповненої освячувальної благодаті. Споглядаючи це, свята впала навколішки. Цілковито захоплена красою тієї душі, вона подумала: це сам Бог!
З усіх дарів, які можемо отримати на землі як паломники, подорожуючи до нашого вічного дому, Божа благодать — це найбільший скарб.
У той час як світські та екзальтовані люди женуться за грошима, славою, владою, задоволеннями, вбачаючи у них джерело щастя (що насправді є брехнею та ілюзією), щирі друзі Бога палко та постійно прагнуть зростати у благодаті. Дружба з Богом — це просте пояснення життя у благодаті. Бог палко бажає бути нашим Другом; однак поважає нашу свободу прийняти Його чи ні.
Життя у благодаті починається з моменту Хрещення. Благодаті, що випливають із цього Таїнства, є надзвичайними, майже приголомшливими — наскільки Бог насправді добрий. Після окроплення і слів: «Я хрещу тебе в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» відбуваються невидимі, але справжні чудеса: початок близьких стосунків із Пресвятою Трійцею, вливання богословських та моральних чеснот і дарів Святого Духа. Реальність благодаті, яка пронизує і наповнює душу в момент Хрещення є надзвичайно важливою.
Омиті водами Хрещення, ми входимо у глибоку та близьку дружбу з Триєдиним Богом, стаємо учасниками Його божественної природи — синами і доньками Бога, і отримуємо вічне життя як спадщину — якщо витриваємо у благодаті. Тому святі навчають нас: благодать — це насіння вічного життя.
Благодать у наших душах — це найбільший дар, присутність самого Бога, тому ми повинні робити все, що в наших силах, аби зберегти її, зростати в ній, померти з нею. Святий Альфонс Ліґуорі, Учитель Церкви та автор класичної книги «Величання Марії», стверджує, що благодать благодатей полягає в тому, щоб померти у стані благодаті. Ми повинні щодня молитися за наші душі, душі наших близьких, а також за цілий світ. Ісус прийшов до кожного — щоб спасти весь світ через свою Пасхальну тайну — страсті, смерть і Воскресіння.
У світі є дві найгірші речі:
1) вчинення смертного гріха (це справді жахливо);
2) смерть у стані смертного гріха;
Останнє призводить до вічної розлуки з Богом. Нехай Господь врятує нас від вчинення смертного гріха. Однак, якщо ми все ж вчинили його, не слід впадати у відчай. Навпаки, ми повинні безмежно довіряти невичерпному Божому милосердю і приступати до Таїнства сповіді, у якому виявляється уся його повнота. Псалмоспівець підбадьорює нас словами: «Бог довготерпеливий та багатомилостивий». Святий Павло запевняє: «А де збільшився гріх, там зарясніла благодать».
Шляхи зростання у Божій благодаті
Ми повинні робити все, що в наших силах, аби зберегти у душі Божу благодать, а також щоби щоденно у ній зростати. Божа благодать і Його близька дружба з нами цінніші за весь сотворений світ. Природне царство, в якому ми живемо, не можна порівняти з надприродним царством, у якому ми знаходимо концепцію та реальність благодаті. Як риба плаває у воді, як птах літає в небі, так і ми повинні плавати і літати в атмосфері благодаті! Це має бути найпалкішим прагненням наших сердець, розуму і душі! Ось надійні шляхи примноження благодаті:
1.Молитва
Ми зростаємо у благодаті щоразу, коли молимося зі смиренням серця, чистотою намірів і бажанням догоджати Богові. З цієї причини ми маємо цінувати молитву, молитовне життя, як своє, так й інших, як найвищу і найбільшу з усіх реальностей. Батьки, що вчать дітей молитися, це найкращі з батьків. Батьки ліниві та недбалі щодо молитви і виховання дітей у ній даватимуть звіт у день Суду! Через численні повсякденні клопоти батькам, першим вихователям своїх дітей, легко занедбати цю справу. Нехай Бог провадить кожного батька і матір.
2.Вчинки милосердя
Слово Боже навчає нас радісної істини: «Любов покриває багато гріхів». Якщо зуміємо помітити можливості практикування милосердя, які Бог пропонує нам щодня, то матимемо надійний спосіб примножити благодать у наших душах. У фільмі «Маленький хлопчик» головний герой отримав «чарівний список», завдяки якому його тато мав повернутися з війни цілим і неушкодженим. Чарівний список — це не що інше, як перелік вчинків милосердя для тіла: «Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, прагнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли ви. Був нагий — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був — і прийшли ви до Мене» (Мт 25, 31-46).
Просіть світла Святого Духа, і Він покаже, що з цього ви можете зробити на практиці, щоби благодать у вас зростала.
3.Покута
Ісус сказав, що деяких бісів можна вигнати лише молитвою та постом. Господь також нагадує нам: «Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме хрест свій та йде за Мною» (Лк 9, 23)». Кожного разу, коли ми говоримо «ні» егоїстичним бажанням і «так» жертві, на яку нас надихає Святий Дух, благодать Божа знову і знову сходить у наші серця. Коли живемо, жертвуючи собою, Бог уділяє нам особливе благословення: внутрішній спокій розуму, серця й душі, а також подолання шкідливих звичок. Будьмо щедрими до Бога, який неймовірно нас любить.
4.Євхаристія
Наймогутнішою силою у всьому світі є прийняття найбільшого з усіх Таїнств — Євхаристії. Пресвята Євхаристія, Святе Причастя, є істинним Тілом, Кров’ю, Душею і Божеством Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Прийняття нашого Господа у благодаті, з вірою, любов’ю, смиренням і бажанням глибшого навернення до Його любові — це нескінченне джерело благодаті, тому що це Таїнство є Сам Бог! З цієї причини ми, як паломники та мандрівники на землі, не можемо зробити нічого більшого і вартіснішого, ніж якнайчастіше приймати Ісуса з живою вірою та палкою любов’ю! Якщо вам подобаються порівняння, то, приймаючи Ісуса з палкою любов’ю, ви наче заряджаєте свій духовний акумулятор. Випросіть ласку щоденного голоду Хліба життя, щоб постійно зростати в благодаті — линути у високе небо навіть на землі! У молитві «Отче наш» ми просимо: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні…» Можливо, Ісус закликає нас прагнути щоденної Меси та щоденного Святого Причастя, щоб ми могли зійти на вершину у царстві благодаті.
5.Відданість Пресвятій Богородиці
Одного разу німецька містичка, свята Гертруда, побачила Ісуса на Небі. Сяючи у славі, Він показав їй таємничий жест: поклав золоту монету на вершину величезної гори інших золотих монет. Свята саме закінчувала молитву до Пресвятої Богородиці. Ісус пояснив їй: «Гертрудо, щоразу, коли ти молишся «Радуйся, Маріє» до Моєї Матері з вірою та відданістю, я відкладаю на Небі золоту монету, яка буде твоєю навіки». Якщо хочемо бути мультимільярдерами на небесах, любімо Марію і молитву, яка дуже Їй приємна — «Радуйся, Маріє». У ній ми вітаємо Царицю Неба і землі прекрасними словами: «Радуйся, Маріє, благодаті повна».
Тож візьмімо за звичку щодня молитися «Радуйся, Маріє». Якщо будемо так чинити, Богородиця своїм могутнім заступництвом збереже для нас безмежні скарби та вічний дім на Небі! Любімо благодать, цінуймо благодать, намагаймося зростати у благодаті і, нарешті, помремо у благодаті через заступництво Марії, «повної благодаті».
Переклад: Дарина Янчук, CREDO за: о. Ед Брум OMV, Catholic Exchange
фінансово.
Щиро дякуємо!
