Проповідь о. Миколи Мишовського на понеділок ХХVІІ Звичайного тижня, рік І (РКЦ).
«Того часу один законник підвівся і сказав, випробовуючи Ісуса: “Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?” Він же відповів йому: “Що в Законі написано? Як читаєш?” Той у відповідь сказав: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе”. Сказав же йому: “Правильно ти відповів. Роби це — і житимеш!” А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: “А хто є моїм ближнім?” У відповідь Ісус промовив: “Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув; так само і левит, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув. А якийсь самарянин, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до постоялого двору й подбав про нього. А другого дня, вийняв два динарії, дав власникові господи та сказав: “Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся”. Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?” Він відповів: “Того, хто змилосердився над ним!” Тож сказав йому Ісус: “Іди і ти чини так само”».
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
