Молитва у кожної людини своя, залежно від етапу духовного розвитку. Однак однією зі спільних рис, незалежно від стажу молитви, є труднощі й розпорошення.
Бути витривалими на молитві
Молитва буває справою непростою, особливо на початку, коли ще не звик молитися. Але й на кожному етапі також є свої труднощі. Вони полягають у розпорошенні; у тому, що наше серце часто мляве; що нам важко молитися або важко знайти час. Важливо не зациклюватися на цих труднощах, не зосереджуватися на них, а попри все повернутися до молитви, почати молитися. А якщо почали молитися — то вистояти попри всі труднощі. Зосереджуватися не на труднощах, а на красі молитви, яку відкриваємо. Що більше ми молимося, то більше відкриваємо цінність молитви. І, звісно, варто читати різну допоміжну літературу про молитву.
Добре буде належати до молитовної групи або мати духовного товариша, з яким ви можете ділитися своїми труднощами — а також благодатями, які ви отримали на молитві. Але важливо, що найкраще навчитися молитви можна… молячись. Не варто шукати легких способів молитви, полегшення чи емоційного вдоволення на молитві. Насамперед потрібно молитися. Це також — вираження нашої любові. Як і любов до іншої людини, любов, навіть найбільша, має свої труднощі, але важливо на цьому шляху любові вистояти. Так само, щоб вистояти на шляху молитви, ми вчимося молитися, відкриваємо її цінність, молячись. І що більше ми молимося, то більше молитва може нам дати.
Молитва у стражданні
Ми щораз більше відкриваємо багатство молитви. Щораз більше віднаходимо Бога у великих труднощах. Страждання — це одне з явищ найбільш незрозумілих, незбагненних. Тоді молитися найважче. Але саме тоді молитва має найбільшу цінність. Бог залишається для нас єдиною опорою, бо не можемо ніде знайти порятунок і допомогу. Коли дитина безпорадна, вона дивиться на батька, на матір. І щоб ми так змогли, потрібно про це дбати. Навіть якщо нелегко — намагатися в такі моменти, в труднощах, не сумніватися. І навіть якщо — як сказав Господь Ісус на хресті: «Боже мій, Боже мій, чому Мене покинув?» — якщо ми почуваємося покинутими, то, можливо, саме тоді Бог є найближче до нас і хоче, щоб ми про це пам’ятали!
Варто вибрати собі якогось святого, знаного автора — сучасного чи стародавнього. Залишайтеся з ним надовго, читайте, досліджуйте його (чи її) думку. Звісно, для нас найважливішим є читання Святого Письма. І навіть якщо ми читаємо його дуже довго і досліджуємо його, воно завжди є джерелом натхнення. Однак не шукайте простих шляхів, а самовіддано зосереджуйтеся і читайте. Тоді знайдете там найкраще джерело для поглиблення в молитві стосунків із Богом.
фінансово.
Щиро дякуємо!
