Коли отець Хесус Маріскаль, душпастир собору святого Павла у Якімі (Вашингтон, США), пішов до крамниці по пончики, він навряд чи очікував, що дорогою несподівано стане акушером для двох немовлят.
Цієї вересневої суботи священник готувався до зустрічі з зарученою парою, щоб обговорити майбутнє Таїнство шлюбу. Як добрий господар, він вирішив поставити на стіл щось перекусити, тож вийшов у магазин, щоби купити пончиків. Однак його дорога різко змінила свій напрямок.
Проходячи повз грот зі статуєю Богородиці Непорочного Зачаття, він помітив біля Марії бездомну жінку. Вона закричала: «Допоможіть мені! Я народжую дитину!»
Побачивши закривавлені ноги жінки, священник, не гаючи часу, зателефонував до екстреної служби 911. Увімкнувши динамік на своєму телефоні, він виконав всі дані йому інструкції і успішно прийняв здорового хлопчика.
Проте на цьому сюрпризи не закінчилися. Жінка сказала отцю Хесусу, що, здається, зараз народить ще одного малюка. Перш ніж він це усвідомив, на світ з’явився другий хлопчик — він ворушився, але досі був у амніотичному міхурі. Доклавши зусиль, священник голими руками витягнув немовля — і побачив, що воно не дихає. Дотримуючись телефонних вказівок медиків, він зміг реанімувати малюка, віддав його матері і приніс із парафіяльного будинку рушники, щоб зігріти новонароджених до приїзду «швидкої».
За цими клопотами отець Маріскаль не забув про майбутнє подружжя, з яким у нього була призначена зустріч. Він написав їм повідомлення: «Вибачте, я запізнююся. Я просто допомагав жінці народити близнюків». Пара подумала, що він жартує, і відповіла: «Кумедно, отче, але обманювати немає потреби».
Коли матір і близнюків привезли в лікарню, було встановлено, що діти народилися на 10 тижнів раніше терміну. Проте коли отець Хесус провідав їх, вони почувалися добре.
На жаль, новоспечена мама покинула лікарню незабаром після госпіталізації, тому немає жодної інформації про їхнє подальше життя. Але на священника, чия мати померла цього року, подія справила незабутнє враження: «Це був сюрреалістичний досвід. Це було схоже на фільм. Я тримав дитину своїми закривавленими руками, і дитина теж була вся в крові, і я, священник, одягнений у священницький одяг, [у цей момент] був перед статуєю Пресвятої Богородиці. Я подумав: “Що Бог намагається мені сказати? Що ти хочеш мені сказати, Боже? Що це означає?”»
Наступного дня під час Меси отець Маріскаль поділився зі своїми парафіянами історією про бездомну жінку та про те, як появу на світ її дітей можна порівняти з народженням Ісуса у яслах далеко від дому: «Близнюки і жінка — головні герої Божої любові. Вони — і подібні до них люди на периферії наших власних спільнот — є тими, кого Бог закликає нас обійняти своїм служінням і любов’ю до ближніх».
фінансово.
Щиро дякуємо!
