Проповідь о. Миколи Мишовського на IV Неділю Адвенту, рік Б (РКЦ).
«Того часу посланий був ангел Гавриїл від Бога в місто у Галілеї, ім’я якому Назарет, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія. І, увійшовши до неї, сказав: «Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою». Вона стривожилася на це слово і роздумувала, що ж це за привітання таке. І сказав їй ангел: «Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і назвеш Його Ім’ям — Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, Його батька, і царюватиме над домом Якова навіки, і Його царству не буде кінця!» А Марія сказала до ангела: «Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?» У відповідь ангел сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе отінить; тому й Святе, котре народиться, буде назване Сином Божим. Ось і Єлизавета, твоя родичка, і та зачала сина у своїй старості, і це вже шостий місяць тій, кого звуть неплідною, тому що жодне слово не є у Бога безсилим!» А Марія сказала: «Ось я — слугиня Господня, нехай буде мені за словом твоїм!» І відійшов від неї ангел».
Літургійні читання — тут.