Проповідь о. Миколи Мишовського на п’ятий день октави Різдва Господнього (РКЦ).
«Коли, згідно із Законом Мойсея, виповнилися дні їхнього очищення, то Ісусові батьки принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, як то записано в Господньому Законі: “Кожне немовля чоловічої статі, яке відкриває материнську утробу, святе для Господа назване буде”. І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, — одну пару горлиць або двоє голубенят. І ось в Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, муж праведний й богобоязний, який очікував утіхи Ізрáїля, і Святий Дух був на ньому. І було йому об’явлено Духом Святим, що він не побачить смерті, перш ніж побачить Помазаника Господнього. І прийшов він у Духові до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм, він узяв Його в обійми, і благословив Бога, кажучи: “Нині відпускаєш свого слугу, Владико, згідно зі своїм словом, у мирі, бо мої очі побачили Твоє спасіння, яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів: Світло для об’явлення язичникам і славу Твого народу — Ізрáїля!” І Його батько та мати дивувалися усьому тому, що говорилося про Нього. А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: “Ось, Цей поставлений на руїну та на постання багатьох в Ізрáїлі та як знак, якому будуть противитись; і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися задуми багатьох сердець!”»
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
