Лев XIV схвалив оприлюднення шести декретів Дикастерію в справах канонізацій. Посуваються беатифікаційні справи мучеників Сантандера, чиї життя забрали релігійні переслідування під час Громадянської війни в Іспанії, та маронітського патріарха Лівану Еліаса Хоаєка.
Також Папа затвердив героїчність чеснот місіонера-салезіянця, камерунського босого кармеліта, іспанської черниці та італійського капуцина, повідомляє Vatican News.
Рішення Папи було надане 22 травня 2026 року на аудієнції для кардинала Марчелло Семераро, префекта Дикастерію в справах канонізацій.
Свідки віри в часи переслідувань
Свідчення віри та любові Слуги Божого Франсіско Гонсалеса де Кордови та 79 його супутників — це ще одна частина трагедії Громадянської війни в Іспанії 1930‑х та подальших переслідувань.
Одних мучеників революціонери кинули в море зі зв’язаними руками й ногами, прив’язавши камінь. Другі загинули на тюремному кораблі «Альфонсо Перес»; інші були вбиті та спалені або померли в таборі, схожому на концентраційний. У числі 80 мучеників було 67 священників, троє кармелітів, троє семінаристів та семеро мирян.
Особливо вражаючим прикладом є позиція Франсіско Гонсалеса де Кордови, священника парафії Санта-Марія-дель-Пуерто-ін-Сантонья. Під час переслідувань він відмовився покинути своїх вірних, попри заборону служити Месу чи уділяти таїнства. Після арешту його відправили на корабель, переобладнаний під в’язницю, де він і далі виконував служіння душпастиря — сповідав співв’язнів та щодня молитися з ними Розарій. Коли його забрали на страту, отець попросився померти останнім, щоби спершу дати відпущення гріхів та благословення своїм товаришам. Йому було 48 років.
«Батько Великого Лівану»
Шляхом до беатифікації маронітського патріарха Еліаса Хоєка стало визнане Церквою чудо зцілення Наєфа Абу Ассі, офіцера ліванської армії та мусульманина друзького походження. Чоловік страждав на хронічний двосторонній спондилоліз. У 1965 році він прокинувся повністю здоровим після сну, в якому йому з’явився Патріарх.
Еліас Хоєк (Хоаєк або Ховаєк) народився 4 грудня 1843 року в Гельтті, Ліван. У віці 16 років вступив до семінарії, вивчав богослов’я в Римі, був висвячений в 1870 році. Після повернення на батьківщину він разом зі своєю матір’ю, Розалі Наср, заснував в Ебріні Згромадження Маронітських Сестер Святого Сімейства — перший жіночий інститут апостольського життя в Маронітській Церкві.
1899 року Еліас став Антіохійським патріархом маронітів. Протягом 30 років він відповідав за виховання духовенства й катехизацію вірних, ставши одним із найважливіших авторитетів у ліванському суспільстві, яке прагнуло незалежності від Османської імперії. Під час Першої світової війни патріарх Еліас відкривав монастирі та релігійні дубівлі для жертв голоду та війни, незалежно від їхньої віри. За це його засуджено до депортації, якої він уникнув завдяки втручанню Папи Римського та австро-угорської дипломатії.
Еліас Хоєк відіграв значну роль у створенні Великого Лівану в 1920 році, беручи участь у переговорах з османською владою. Він помер у Бкерке 1931 року. Його пам’ятають як людину діалогу, великої пастирської благодійності та євангельської бідності.
Героїчні чесноти
Папа також затвердив декрети про героїчний рівень чеснот чотирьох Слуг Божих. Серед них — салезіянський місіонер Костантіно Вендраме, який понад 30 років служив бідним в Індії; камерунський босоногий кармеліт Жан-Тьєррі від Дитятка Ісуса та Страстей Господніх, який пожертвував свої страждання за покликання; іспанська сестра Марія Ана Альберді Ечесаррета зі згромадження Францисканок Непорочного Зачаття; та капуцин брат Надзарено з Пули (на фото), відомий на Сардинії як «святий із цукерками» за звичку роздавати дітям солодощі: служачи одвірним, він допомагав усім, хто стукав у ворота монастиря.
фінансово.
Щиро дякуємо!
