Ватикан

Гнів — настирливий порок, який може відібрати сон

31 Січня 2024, 18:56 1025

Присвятивши свою катехизу в останню середу січня роздумам про порок гніву, Папа Франциск заохотив не допускати втрати ясності, а також розрізняти деструктивні пориви гніву від проявів святого обурення.

«Це особливо похмурий порок, і його, мабуть, найлегше розпізнати з фізичної точки зору», – сказав Папа Франциск під час загальної аудієнції в середу, 31 січня 2024 р., повідомляє Vatican News.Сьогоднішня катехиза з циклу про пороки та чесноти була присвячена роздумам про гнів. Він зазначив, що людині, опанованій гнівом, важко приховати цей імпульс, який можемо розпізнати через рухи тіла, дихання, погляд.

«У своєму найгострішому прояві гнів – це порок, який не дає перепочинку. Якщо він виникає через пережиту несправедливість (або через щось, що здається таким), то часто спрямовується не на кривдника, а на того, хто потрапить під руку», – зазначив Святіший Отець, зауваживши, що бувають люди, які, наприклад, стримують гнів на роботі, вдаючи спокійних, натомість стають нестерпними вдома. Це настирливий порок, який може відібрати сон, змусити постійно снувати плани в думках, не знаходячи спочинку…

 

Нехай сонце не заходить над гнівом

За словами Наступника святого Петра, йдеться про «порок, який нищить людські стосунки». Він є вираженням «неспроможності прийняти відмінність іншого», особливо тоді, коли його рішення не збігаються з нашими. І це не зупиняється лише на помилках людини, дратувати починає все – її голос, прості щоденні жести, спосіб думати. «Коли стосунки досягають такого рівня деградації, то вже втрачена ясність. Гнів призводить до втрати ясності. Тому що одна з характеристик гніву полягає в тому, що він іноді не вщухає з часом», – мовив Папа, зауваживши, що в таких випадках навіть відстань і мовчання, замість полегшити тягар непорозуміння, прибільшують його.

І саме тому святий Павло радить християнам вирішувати проблеми відразу й чинити спроби примирення, повчаючи: «Нехай не заходить сонце над вашим гнівом». «Якщо протягом дня можуть виникнути якісь непорозуміння, і двоє людей можуть перестати розуміти одне одного, раптом відчувши, що знаходяться далеко один від одного, то не слід віддавати ніч на поталу дияволу», – зауважив Святіший Отець, пояснивши, що в такому випадку порок гніву не даватиме заснути, щоб постійно пережовувати в думках свої аргументи та невизначені помилки, які ніколи в такому випадку не вважатимуться нашими, завжди чиїмись…

 

Мистецтво прощення

Далі Єпископ Риму нагадав, що у молитві «Отче наш» Ісус спонукає нас молитися за наші людські стосунки, які є «замінованим полем». Ми маємо в житті справу з «боржниками», але також і ми «не завжди всім виявляли любов належною мірою». «Ми всі – грішники, всі з від’ємними рахунками, не забуваймо про це, і тому нам усім потрібно вчитися прощати, щоб отримати прощення. Люди не залишаються разом, якщо вони не практикують мистецтво прощення, наскільки це по-людськи можливо. Гніву протистоїть доброзичливість, відкритість серця, лагідність, терпеливість», – наголосив Папа.

 

Святе обурення

На завершення Святіший Отець зауважив, що хоч цей «жахливий порок», як кажуть, є початком війн і насильства, то не все, що може народитися з гніву, є помилковим. «Стародавні добре знали, що в нас є запальна частина, яку не можливо і не потрібно заперечувати», – сказав він, зауваживши, що пристрасті до певної міри є несвідомими, є частиною життєвого досвіду. «Ми не відповідальні за гнів у момент його виникнення, але завжди відповідальні за те, як він розвивається. Й іноді буває добрим, коли гнів виплескується у правильний спосіб. Якщо людина ніколи не гнівається, якщо вона не обурюється несправедливістю, якщо вона не відчуває, як щось тремтить в її нутрі перед обличчям гноблення слабшого, то це означало б, що ця особа не є людяною, ні тим більше, – християнином», – пояснив Папа, вказавши на приклад Христа, Який показав нам, що існує також «святе обурення». Ісус не відповідав злом на зло, але у випадку торговців у храмі повівся суворо, керуючись проте не гнівом, а ревністю за Божий дім. У цьому й полягає критерій розрізнення, «і нам належить з допомогою Святого Духа знаходити належну міру пристрастям», щоби «виховувати їх, спрямовуючи до добра».

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity z-lib books