Це не значить, ніби треба більше грішити, щоб Ісус нас більше любив!

Роздуми над Словом Божим на суботу після Попільної середи

Ісус ламає схеми: бути учнем рабина могла бути лише шанована людина, яка пристойно живе. Але аж ніяк не митник — він публічний грішник, йому це заборонено, він цього не гідний! Та Ісус кличе його за собою, йде до нього додому, споживає їжу з такими самими грішниками. «Я прийшов закликати не праведних до покаяння, а грішників». Це не значить, що треба грішити, щоб Ісус нас більше полюбив. Христос відкриває істину про Бога: Бог прагне спасіння всіх, а особливо тих, хто загубився, хто далеко від Нього. А всі люди грішні, всі потребують Божого милосердя. Вважаєш себе за кращого, бо більше знаєш чи більше робиш добра? А чи це не ти той смертельно хворий гординею фарисей? Лікування може почати лише той, хто розуміє, що він хворий. Якщо не визнаємо власних провин — хто тоді нас зцілить? Час Великого Посту — це можливість покращення.

Молитва: Боже милосердя, дякую, що в покликанні Матвія Ти показав Твою віру в людину, навіть у грішника. Це ми ділимо людей, а Ти їх спасаєш своєю любов’ю аж до хресної смерті. Сьогодні Ти кличеш мене. Допоможи, щоб я прожив цей Великий Піст як справжній Твій учень, не виправдовуючи свою поведінку, а йдучи за Тобою дорогою правди.

Фраза для запам’ятання й молитви на день: «Стежками правди нас навчи ходити».