Запроси Бога до свого серця

Роздуми над Словом Божим на середу V звичайного тижня, рік ІІ

Пояснюючи учням питання ритуальної чистоти, Ісус вказує на те, що може бути місцем освячення або місцем осквернення людини — серце! Страви не чинять людини нечистою, тому що потрапляють не до серця, а тільки до шлунка й потім виходять геть. Лише те, що потрапляє у серце і виходить із серця, може бути причиною освячення або забруднення. Тому Книга Приповідок повчає:

Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б’ють життя джерела (Прип 4,23).

Те, що виходить із серця, робить людину чистою або нечистою. Очолюють цей список недобрі намисли. Перш ніж людина щось вчинить, вона про це думає. Усе розпочинається від наміру. Наша духовна боротьба насправді точиться навколо нашого розуму, навколо думок, які поселяються у нашому серці. Чудово знали про це перші християнські подвижники. Євагрій з Понту, монах з IV століття, повчав: «Я намагаюсь не тільки погано не чинити, але й погано не думати».

“ Наша духовна боротьба насправді точиться навколо нашого розуму, навколо думок, які поселяються у нашому серці

Грецький текст для описання цих помислів використовує слово діалоґісмоі (діалоґісмос) — роздуми, судження, спір, бесіда, розмова. Від цього виразу походить усім відоме слово діалог. А для діалогу потрібні як мінімум двоє. Отож це слово натякає на своєрідну розмову — діалог із самим собою. Гадаю, це і є момент внутрішнього змагання і боротьби. Чи не знайомі нам отакі «сердечні» розмови: «Це тільки один раз… Від одного разу нічого страшного не буде… Залежним не буду. Або: Я тільки спробую — зрештою, всі так роблять. А як інакше в цьому суспільстві вижити?»

Пастка такого мислення полягає в тому, що людина сама для себе не є остаточним визначником своєї поведінки. Не я вирішую, що добре, а що зле. Досить того, що таке вже було — людина хотіла присвоїти собі право визначати добро і зло, споживши плід з відповідного дерева (Бут 3)…

Думаю, до такої розмови може долучитись і хтось третій. Хто саме? Залежно від того, кого запросиш! Лукавий часто приходить без запрошення. Він сам увірвався в роздуми Єви, перший почав розмову. Ввічливість не належить до рис його характеру. Натомість Бог поважає твоє серце і твою волю, шанує твоє життя і нічого насильно не зробить. Ангел Гавриїл, коли благовістив Марії, смиренно чекав на Її відповідь, не підганяв Її. Цього вимагає небесний етикет.

Запроси Бога!