Знаки, варті увірування

Роздуми над Словом Божим на Великдень

Євангеліє, яке читаємо сьогодні, може здатися досить дивним: стриманим, забіганим. Не описується самого воскресіння — його взагалі не описує жоден Євангеліст: таку подію неможливо пояснити словами. Не зустрічаємо в Євангелії і самого Воскреслого Ісуса. Лише пустий гріб. Марія йде до гробу вночі, потемки. Це не лише зовнішня темрява — це морок серця. Ось і гріб, але камінь відкочений! Марія навіть не заходить усередину, не перевіряє до кінця, а лише біжить до учнів, щоб поділитися своїм досвідом. Але це поспішний досвід, неповний, а тому й неправдивий: «Забрали Господа з гробниці…»

І знову біг — цим разом Петра та «отого іншого учня», як таємничо названий Апостол Йоан. Він молодший, у кращому фізичному стані, тому прибігає першим, але чекає на слабшого. По дорозі до Господа не можна забувати про того, хто має інший ритм шляху і може запізнюватися…

Бачать полотнище і хустку. «Тоді ж увійшов й інший учень, … — і побачив, і повірив». Що тут незвичайного? Він же не бачить Ісуса, не бачить чудесних знаків, немає стовідсоткових доказів. Бачить деякі знаки і вірить. Зустріч із Воскреслим буде пізніше: зараз маємо лише маленькі знаки, яких цьому учневі достатньо, щоб увірувати. Марія теж могла їх побачити. Їх бачив і Петро. Але їм цього не вистачило. Як важливо вміти розкрити глибину маленьких знаків присутності живого Ісуса саме в місці Його відсутності — в самому гробі! Це саме той урок, який хоче дати нам сьогодні Церква, пропонуючи це Євангеліє. Зараз ми через різні причини не завжди бачимо живого Господа. Господь залишає нам знаки навіть у найсумнішому місці світу — в гробі Боголюдини, у місці Його відсутності. Потрібно вміти читати знаки, не поспішати зі своїми висновками, відкрити серце на Писання, яке ми вже — на відміну від Апостолів — знаємо у повноті. Тоді навіть і в найбільш немислимих ситуаціях ми побачимо передсмак Божої перемоги.

Воскреслий Христе, іноді укритий від наших очей! Навчи мене сьогодні, в радісний день Твого Воскресіння з царства смерті, бачити й розуміти знаки Твоєї присутності навіть серед найбільшого мороку душі й світу. Нехай Твоє світло наповнить моє життя!