Для кожного з нас відкривається своя можливість участі в Божих планах: достатньо буде прийти до конкретного рішення, сказати «так». Своє «Fiat» — «нехай станеться» — Богові каже не тільки Діва Марія, але також Господь Ісус.
Тим, що єднає всі читання Літургії слова у свято Благовіщення, є рішення. Ми бачимо царя Ахаза, який відкидає Боже слово через власні розрахунки; бачимо трагічні наслідки цього кроку. Автор Послання до євреїв показує Ісуса — не в земній, а в космічній ретроспективі, — посланого Отцем, і який ще до свого Воплочення каже: «Ось іду, щоби сповнити Твою волю». Не тільки Марія сказала «Fiat», але також Її Син, Ісус!
Воплочення — це не тільки Божий план, але також результат рішення виконувати Божу волю, яке прийняли дві особи: Марія та Ісус. Ці дві особи в певному часі і в певному місці «переплелися» в таємниці Благовіщення, дівочого зачаття Ісуса. Для Нього розпочинається час земного існування. Для Марії — час участі в Божій історії.
«Ось діва зачне»
Пророцтво Ісаї про таємничу жінку, в якій Церква розпізнає Матір Христа — Марію.
Ісая заповідає Месію — Емануїла, Князя миру, якого Бог обіцяє своєму народові в неспокійні роки воєн із сусідами. «Книга Еммануїла» починається описом покликання Ісаї; у Другому читанні маємо фрагмент безпосередньо після покликання. Це — перша місія пророка. Вона була пов’язана з сирійсько-ефраїмською війною і тяжким становищем царства Ізраїля. Чому саме сьогодні літургія дає нам чути ці слова? Тому що вони містять одне з найважливіших месіанських пророцтв, які заповідають прихід Христа, щощ буде зачатий у лоні Діви. Саме на це пророцтво посилається св. Матей, описуючи у своєму Євангелії поблизьке народження Христа.
Виконувати Божу волю
Таємницю Марії виражає респонсорійний псалом — 40 (39). Вона з радістю виконувала Божу волю й «відкрила свої вуха» на Його голос.
40-й псалом належить до жанру індивідувальної подячної молитви (todah). Ці молитви виражають радісну вдячність людини, яку Бог вислухав. Вони вбудовані в юдейську храмову літургію. Їх співають під час церемонії виконання складених обітів або при складанні подячної жертви.
А друга частина цього псалму (вірші 14-18) має інший характер: вона стає воланням у небезпеці. Частини відмінні до такої міри, що цей текст став 70‑м псалмом: звучання цих віршів майже ідентичне.
Для святкової літургії Благовіщення використовується перша частина 40‑го псалму. Він вибраний з огляду на сенс другої і частково третьої строфи: це відповідь людини, яка усвідомлює, що вона покликана Богом. Послання до євреїв, своєю чергою, вбачає в цих словах передвіщення місії Христа.
«Fiat» Ісуса
Уривок, який взято для Другого літургійного читання, відбувається поза часом і простором. Це розмова Ісуса з Його Отцем. «Ось іду» — каже Син немовби перед своїм Втіленням.
Колись Послання до євреїв зараховували до листів апостола Павла. Однак відмінності у стилі й теологічних темах вказують на іншого, конкретно не знаного Церкві автора; тому сьогодні це «лист без автора». Найімовірніше, Послання до євреїв написав інший єврей, з Александрійського середовища, з другого покоління Ісусових учнів.
Від 8 по 10 розділи автор цього Послання описує жертву Христа і її винятковість щодо жертв Старого Завіту. Христос склав цю Жертву перед обличчям Бога, «у храмі неба», у Святому святих, цим відкриваючи нам дорогу до неба і жертвуючи відкуплення (Євр 9). Його Жертва скасовує всі жертви Старого Завіту (Євр 10). Там, де вже відбулося відпущення гріхів, більше не потрібні жертви.
Автор Послання до євреїв відтворює діалог, що відбувається поза простором і часом, між Отцем і Сином. Це немовби гіпотетична розмова, що лунає безпосередньо перед Воплоченням Божого Сина, Його приходом у наш світ. І цей діалог просто почерпнутий із 40‑го псалма.
Звернімо увагу на три елементи, пов’язані з приходом Ісуса: причина замінити собою недієві жертви і всепалення Старого Завіту; сповнення в Ньому всіх пророцтв Писання; Його місією було виконати Божу волю і встановити нову Жертву, силою якої будуть спасенні та освячені всі, хто в Нього вірує.
Євангеліє Марії
Для Ісуса розпочинається час Його земного існування. Для Марії — час Її участі в Божій історії.
Святий Лука — це євангеліст, який підкреслює роль Марії у ділі спасіння (натомість св. Матей аналогічно підкреслює роль Йосифа; це видно вже у родоводах Христа, які вони подають). Лука підкреслює «так» Марії у ділі спасіння.
В цьому уривку з Євангелія бачимо опис самого Благовіщення, Її «fiat» — рішення, завдяки якому Бог зміг реалізувати свій план спасіння людини. Опис моменту Благовіщення — події, яка є моментом зачаття Ісуса в лоні Марії, без участі чоловіка, дівочому, за справою Святого Духа. Це запрошення Марії до співучасті у Божому плані Втілення, який Він послідовно виконує. Це також момент, коли Марія сказала «так» (нехай станеться) на Боже покликання.
Для кожного з нас відкривається своя можливість участі в Божих планах: достатньо буде прийти до конкретного рішення, сказати «так».
Переклад CREDO за матеріалами: о. Марцін Ковальський, о. Пшемислав Слівінський, Stacja7
фінансово.
Щиро дякуємо!
