Нескромний апостол Йоан?

Роздуми над Словом Божим на суботу VII Великоднього тижня

Питання Петра про долю Йоана лунає відразу після того, як першоапостол почув про мученицьку смерть для себе. Можливо Петро, якому вже доручено «пасти вівці», турбується про молодшого апостола. Після того як Петро тричі визнає свою недосконалу, але любов до Христа, він своєю турботою вділяє любові учневі, якого любив Ісус.

Любити Ісуса це також любити тих, кого Він любить. А кого любить Господь? Здається кожного.

Цікаво, що використовується зворот «обернувшись, побачив». А що (точніше — кого) побачив Петро коли обернувся? Учня, якого любив Ісус. Чому Йоан так нескромно про себе пише? Чому не написати «і побачив мене», «і побачив Йоана»?

Йоан усвідомлює, що Ісус його любить. А чи можеш ти так сказати про себе? Наприклад, знайомлячись в Церкві: «Доброго дня, мене звати Олексій, я учень, якого любить Ісус».

Давайте іще пошукаємо причин Йоанової «нескромності». Можливо тому, що Господь відкрив Петрові очі? І він побачив у наймолодшому не просто Йоана, а улюбленого учня. При житті Христа учні сварилися між собою, конкурували. В тому числі і за любов Учителя. Тепер Петро може спокійно визнати, що Ісус любить іншого. В цьому випадку — не його. Зауважте: Петро зміг ТАК побачити Йоана після того, як обернувся. Цей «оберт» в Біблії використовується для опису покаяння, навернення, а й не лише. Це також «повернення на місце, з якого починався шлях». Щоби побачити в Йоані улюбленого учня треба покаятися, навернутися, але також повернутися до моменту, коли Ісус побачив Петра і Андрія, Якова і Йоана. Повернутися до «своєї першої любові», до свідомості улюбленого учня.  Так голубка з Ноєвого ковчега «повертається» назад, бо не знаходить місця де б могла сісти. Так само і ми, вилітаючи в життя і не знаходячи собі місця, маємо повернутися в ковчег Божої любові, де ми — «улюблені учні».

Пам’ятайте: кожен має куди повернутися. До Отця — адже ми з Нього вийшли.

Повний опис учня, так, як його побачив Петро: «Петро, обернувшись, побачив учня, якого любив Ісус, котрий йшов слідом, — того, який на вечері припав до Його грудей». Тут ми бачимо натяк на Тайну Вечерю, встановлення Євхаристії. Побачити людину очима Бога, прийняти її, можна прийнявши Христа в таїнстві.

Велика Традиція бачить в «улюбленому учні» кожного християнина. Кожен з нас має доступ до Христа, кожен з нас запрошений лежати на Його грудях, відчувати серцебиття Господа. Як улюбленим учням Ісус обіцяє мені і тобі, що ми залишимося допоки Христос не прийде. Він хоче, щоби Його прихід не оминув нас стороною, щоби ми не померли, не побачивши Його. На нас звернені очі Петра, Церкви.