Йоан І, папа і мученик

Римо-катол.: 18 травня (довільний спомин)

Про п’ятдесят третього папу, св. Йоана І (лат. Ioannes), відомо небагато. Невідома дата його народження; місце народження встановлено також приблизно — це, скоріше за все, місто Сієна (або Кастелло-ді-Серена) в італійській провінції Тоскана. Проте в історію Церкви Йоан І увійшов як перший спадкоємець престолу св. Петра, що відвідав Константинополь — як би тепер сказали — «з офіційним візитом на чолі делегації».

Існує припущення, що, ще бувши дияконом, Йоан був прибічником деяких єретичних течій, але у 506 році відверто визнав свої помилки, засудив погляди, які помилково визнавав, і висловив розкаяння у присутності папи Симмаха. Скоріш за все, саме йому належить підпис «диякон Йоан» під заключними документами римських синодів 499 та 502 років. Можливо також, що він — той самий «диякон Йоан», якому відомий у ті часи  філософ Боецій (пізніше також проголошений святим) присвятив три з п’яти своїх богословських трактатів. Це тим більш імовірно, що в житті вони приятелювали.

На момент обрання на Апостольський Престол, який він прийняв 13 серпня 523 року під іменем Йоан І, майбутній мученик був уже в поважному віці й мав слабке здоров’я. Тоді, на початку його понтифікату, константинопольський імператор Юстиніан І видав декрет, спрямований проти аріанської єресі. Цей декрет зобов’язував усіх, хто сповідував цю єресь, повернутися до істинної християнської віри, а всі храми, що перебували в руках аріан, повернути Вселенській Церкві. Саме ця подія і стала початком дороги мучеництва Йоана І.

У той час влада над Італією була в  руках аріанського короля остготів Теодоріха Великого. Він викликав папу до своєї резиденції в Равенні, де влаштував йому урочисту почесну зустріч і попросив відправитися до Константинополя, щоб домогттися скасування (або принаймні пом’якшення) рішень, спрямованих проти аріан. Інші джерела, щоправда, стверджують, що з боку короля це було не прохання, а категорична вимога — яка, до того ж, супроводжувалася погрозою, що коли Йоан І не виконає своєї місії, то в Італії можуть початись репресії проти не-аріан. Про те, яке значення надавав король цій справі, свідчить склад посольства, що відправилося з папою. З ним єпископи Екклесій із Равенни, Євсевій із Фано та Сабін із Кампанії, сенатори Флавій Теодор, Флавій Інпортун Молодший та Агапіт, патрицій Агапіт.

До Константинополя спадкоємець престолу св. Петра прибув у день Різдва Христового 525 року. Юстиніан прийняв його з належними почестями і Йоан І перебував при імператорському дворі до Великодня наступного, 526 року. В цей час він звершив коронацію Юстиніана І на імператора, але досягти хоч якихось змін у протиаріанському декреті не вдалося. Та й навряд чи сам Йоан, бувши відданим істинному вченню Христової Церкви, бажав, щоб доручена йому королем-єретиком місія завершилась успіхом. У довгому перебуванні при імператорському дворі, коронації Юстиніана, сердечності, з якою той приймав папу, а головне — в тому, що імператорський декрет залишився без змін, недовірливий аріанський король побачив ознаки змови між папою і константинопольським імператором проти аріан і особисто проти нього. Тому одразу після повернення Йоан І був ув’язнений в Равенні. Раніше через підозру у зраді було вбито його друга філософа Боеція. Тепер настала і черга і самого спадкоємця Апостольського Престолу.

Земне паломництво Йоана І завершилось 18 травня 526 р. у в’язниці. Безпосередньою причиною смерті були, скоріш за все, важкі умови утримання і ненадання своєчасної медичної допомоги, але існує припущення, що його було вбито. Аби приховати злочин, Теодоріх організував пишний похорон з участю багатьох священиків і мирян. Згідно зі свідченням тодішнього єпископа Равенни Максима, під час похорону був визволений із пут сатани один одержимий.

Через чотири роки після смерті тіло померлого папи перевезли до Рима й поховали у базиліці св. Петра. На надгробку було зроблено напис: «Єпископ Господа, Жертва Христа».

Заслугою Йоана І Церква вважає також і те, що саме він впровадив до церковного календаря новий спосіб рахування років від народження Ісуса Христа, згідно з обрахунками, зробленими сирійським монахом Діонісієм Малим.

До 1969 р. Церква згадувала в літургії св. Йоана І у день 27 травня. Нова літургійна реформа визначила днем його спомину 18 травня. В іконописі св. Йоана І зазвичай зображували за в’язничними ґратами.