Роздуми над Словом Божим на суботу Х Звичайного тижня, рік ІІ
У наш час говориться про інфляцію слова: багато слів, які мають низьку ціну. Багато чуємо, але мало путнього. Багато говоримо, але не завжди нам вірять. Тому люди вдаються до присяг, аби підтвердити якимось сильнішим аргументом свої слова. Ісус, говорячи, що не треба клястися жодною річчю — ані Божою, ані земною — одночасно закликає до виваженості слів, до такої правдомовності, яка не потребує призивання інших авторитетів. Якщо ми знаємо, що з кожного нашого слова ми будемо суджені, то повинні виховувати у себе відповідальність за свої слова. Як писав святий Павло: «А пустих балачок уникай, бо вони дедалі більше підштовхуватимуть до безбожності. Їхнє слово буде поширюватися, немов гангрена» (1 Тим 2, 16-17; див. Еф 4, 29‑31).
Переді мною новий день, протягом якого я буду зустрічатися, розмовляти з різними людьми. Мова — прояв мене самого, мого внутрішнього світу, моєї віри в Господа Ісуса. Хочу бути християнином і у своїх словах, щоб мої слова сприймалися правдивими. Допоможи мені, Господи!
фінансово.
Щиро дякуємо!
