Роздуми над Словом Божим на ХІ Звичайну Неділю, рік Б
Насправді дія Божої благодаті дивовижна, бо дуже часто не залежить від зовнішніх обставин — діє, завдяки Богу і Його любові до нас, подібно, як зерно, кинуте в землю: чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає.
Інколи можна почути з уст християн про різні труднощі: Мені важко читати Слово Боже, бо я там нічого не розумію. Що можна сказати на цю тему? Зерно Слова буде «сходити» і «рости», навіть коли ми не все розуміємо. Інший фрагмент Святого Писання підтверджує цю істину: Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила й ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і Моє слово, що виходить у Мене з уст, не повертається до Мене порожнім, але чинить те, що Я хочу, довершує те, за чим Я його вислав.
До чого цю дію можна порівняти? Спробуймо за допомогою такого прикладу. Як багато християн знають точний хімічний склад аспірину? Думаю, що небагато, але через це незнання і нерозуміння хіба ці ліки перестають лікувати, перестають діяти? Чи хворий на операційному ліжку усе розуміє, що навколо нього відбувається? Звісно ні, але піклування лікаря і медичного персоналу приносить свій результат.
Слово Боже несе в собі Божу благодать, яка спричиняє ту чи іншу дію в нашому житті, навіть коли ми до кінця цього не розуміємо. Тому — відваги та довготерпеливості!