Роздуми над Словом Божим на середу ХІІ звичайного тижня, рік ІІ
Останні дослідження психологів говорять, що під час довгої розмови людина може збрехати 18 разів, не усвідомлюючи цього. Важко в це повірити, але признаймося щиро: що ми відповідаємо, коли в нас запитують «Як справи?» Найчастіше усміхаємося (навіть силоміць) і кажемо «ОК», навіть якщо справи дійсно кепські. Ми потребуємо доброї оцінки самих себе, нашого діяння, нашого життя, тому часто пробуємо допасувати факти до наших очікувань і прагнень.
Знаючи таку схильність нашої людської природи, Господь у своєму Слові постійно заохочує мати контакт з власним нутром, досліджувати думки та бажання власного серця. Вчителі духовного життя, хоча б такі, як св. Ігнатій Лойола, радять робити щоденний іспит сумління, виявляти закамарки нашої душі у світлі Божого Слова. Але навіть серце може нас обманути. Тому важливо приглядатися плодам. Плід — ознака правдомовності та праведного життя: не може добре дерево приносити поганих плодів, ані лихе дерево — плодів добрих.
Про цей критерій Господь навчає в контексті перестороги проти лжепророків (гр. псевдопрофетес). Пророк Єремія, застерігаючи Народ Божий перед такою небезпекою, повчає про наступне:
«Так говорить Господь сил: “Не слухайте слів тих пророків, що вам пророкують: вони нісенітниці вам верзуть. Оповідають марення серця свого, а не з уст Господніх”» (Єр 23, 16).
Лжепророки — це ті, які більше довіряють власному серцю, ніж Слову Божому. Нам дуже важливо про це пам’ятати, бо це допомагає в духовному розпізнаванню. Якщо під час молитви мене навідало якесь натхнення, яке не відповідає Біблії, суперечить навчанню Церкви, то не слід за ним іти, навіть якщо мені здається, що я був у молитовному екстазі. Послухаймо, що говорить пророк Єзекиїл:
«Сину чоловічий! Пророкуй проти пророків Ізрáїля! Пророкуй і скажи тим, що пророкують із свого серця: Слухайте слово Господнє» (Єз 13, 2).
Посіяне в серці зерно Слова, дасть справжній плід Духа.