Роздуми над Словом Божим на четвер ХVIІ Звичайного тижня, рік ІІ
Притчі Ісуса про Царство Небесне дуже прості й наочні. Він не говорить про трансцендентне та іманентне, а про звичайне, буденне. Біля Ісуса були учні-рибалки, для яких закидання сітей становило щоденну рутину. А Ісус із цією рутиною порівнює Царство Небесне?! Воістину, Бога можна знайти також і в рутині.
Євреї боялися моря, вірили, що в морі живе зло, морем панує зло. Тому порівняння Царства Божого з неводом, який закидають у море, говорить про те, що тут, у світі, також панує зло, і Боже Царство — це таке втручання в царство зла.
З іншого боку, невід захоплює рибу, для якої природно залишатися в морі — на суші вона гине. Ми, люди-риби, боїмося Божого Царства, сприймаючи Його як небезпеку, смерть. Ми воліємо залишатися в морі-злі, вважаючи його своїм природним середовищем.
Коли Ісус говорить про Царство Небесне, ми автоматично ми перекладаємо це на свої уявлення про царства землі. Цікаво, що царство в людському розумінні — це найбільша мета, яку кожен прагне осягнути. Кожен хоче бути царем, мати владу, визнання, авторитет, гроші, мати не просто жінку, а царицю… Отже, царство — це мета. А коли Ісус порівнює Царство з неводом, Він каже, що царство це не мета, а засіб. Мета — хороша риба, тобто людина. Непогано було б трансформувати наші уявлення про земні царства на підставі ось цього знання про Царство Небесне. Мета — не влада, а люди.
Невід — це засіб вилову рибу. Господь також хоче нас впіймати. Невід має таку властивість: риба відчуває, що вона безнадійно застрягла, лише тоді, коли невід уже витягають. Поки невід у воді, риба вільно плаває і може не знати, що вона вже впіймана. Божий невід набагато більший за рибальський, а між закиданням і витяганням минає набагато більше часу. Хтозна, може ти вже зловлений, але поки цього не знаєш? А може, невід великий, як світ, і ми всі вже в ньому, і єдине принципове питання — ми добра риба чи сміття?
Невід забирає все, що трапляється на його шляху: добру рибу, погану, дірявий чобіт, водорості. Цим Господь хоче сказати, що Він не гребує ніким. До останнього Він дає шанс кожному, Він буде розбиратися уважно вже на березі. Чи є хтось, хто вважає себе дірявим чоботом, сміттям і нікому не потрібним? Може нікому і не потрібний окрім одного Господа.
Слово «сіть, невід» у Біблії вживається багато разів і часто в негативному значенні. Сіть це поневолення, залежність, пастка, підступ, гріх. Чому Ісус використовує це слово, яке вже «скомпрометувало» себе? Може Він хоче, щоб єдиною нашою залежністю, поневоленням було Царство Небесне.