Римо-катол.: 6 липня (довільний спомин)
Перша канонізація в історії Церкви, яка відбулася на площі св.Петра, бо навіть знаменита ватиканська базиліка не змогла вмістити стільки прибулих на церемонію…
Що ж це за велика особистість була залічена до грона святих 1950 року Папою Пієм ХІІ? Як на ХХ століття, то святих королів уже важко знайти…
Її звали Марією, вона була селянкою, без особливих дарів, і навіть не була красивою. Не вірте солодким образочкам. Марія Ґоретті була простою сільською дівчиною, скромною в силу традиційного сільського виховання, і єдина краса, яку відзначали її сучасники та перші біографи, була красою невинної дівчинки. Тим, що впадає в око і викликає тиху радісну посмішку в більшості людей…
Вона народилася в селі Корінальдо поблизу Анкони, 1890 року, була неписьменна, походила з бідної сім’ї, вбиралася бідно і скромно. Вміла тільки молитися на розарії. У будинку, де вони жили з мамою (тато помер, коли дівчинці було 10 років), мешкала ще одна сім’я – батько й син Серенеллі. Дорісши до буремного підліткового віку, Алессандро Серенеллі став чіплятися до дівчинки-сусідки. Вона його уникала як могла, але 5 липня 1902 року, коли старші були зайняті на городі, 18-річний юнак напав на самотню дівчинку, втягнув до кухні, хотів зґвалтувати, а оскільки вона захищалася – схопив ножа й завдав 14 ударів. Врятувати поранену не змогли. Перед смертю вона простила свого вбивцю.
Перекази зберегли її слова: «Що ти робиш, ти ж потрапиш до пекла???» Саме це якнайкраще свідчить про дозрілість душі й правильність сприйняття світу цією дівчинкою, якій ще не було повних 12 років. Зґвалтованих на світі, на жаль, чимало. І чимало з них шлють напасникам усілякі прокльони, а дехто навіть на ютубі вивішує ролики з матірною лайкою…
Канонізаційна Меса. Мама Ассунта молиться перед мощами своєї доньки, святої Марії Ґоретті
Стараннями отців-пасіоністів 1935 року розпочався процес прославлення Марії Ґоретті, й Папа Пій ХІІ проголосив її блаженною 1947 року і святою — 1950-го. На беатифікації мама Марії разом із двома її братами стояла на балконі базиліки св.Петра, поруч із Папою Римським. А вбивця, переживши сильне потрясіння, пішов у кармелітський монастир, щоби спокутувати свою провину. Навряд чи він довірив би свою біду і душу Богові, якби його прокляли в останньому слові… Зі своїх 30 років він відсидів 27. І перше, що зробив, як вийшов, — відвідав маму Марії та попросив простити його. Він був і на Святій Месі з нагоди канонізації Марії Ґоретті — йому було 66, і він плакав, стоячи навколішках серед 250-тисячного натовпу…
Околиця дала Марії ймення «святої Ангеси ХХ століття», її труну обсипали пелюстками білих троянд. Папа Пій ХІІ проголосив її покровителькою молоді. Звідки беруться нападники? Не з самої лише похоті. Бо навряд чи нею можна пояснити, наприклад, нападки на парафіян, які 1910 року хотіли поставити у своєму селі пам’ятник молодій мучениці. Місцеві масони організували мітинг протесту проти пам’ятника «вбогій дурнуватій селянці», «символові церковної маніпуляції мізками». Коли віруючі роблять щось на прославу Бога або на захист християнських цінностей, а довкола здіймається галас і виникають різні пікети-демонстрації, то немає сумнівів, «чиї саме роги стирчать з-за пагорба».
Ось тільки аби реагувати на це не своїм галасом та звинуваченнями у відповідь, а молитвою. Як Марія Ґоретті. «Що ти робиш? Ти ж потрапиш до пекла…»
Зображується як молода дівчинка з букетом квітів у руках — символом чистоти.