Роздуми над Словом Божим на свято св. Лаврентія
Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя. (Йн 12, 25)
Ці слова Ісуса Христа здаються нам занадто радикальними: як можна зненавидіти свою душу? Що ж має на увазі Ісус Христос?
В психології є такий специфічний термін: дезідентифікація. Людина схильна занадто сильно ототожнювати себе зі своїми проблемами, своєю долею чи своїми коханими або навпаки — нелюбими родичами чи знайомими. Ми всі прекрасно знаємо, що коли ми зустрічаємо на своєму життєвому шляху якусь дуже велику проблему, як, наприклад, втрата роботи, або якусь особливу невдачу, то нам важко не опустити рук, а світ навколо нас наче набирає темного відтінку і ніщо нас не може втішити. Стається це так саме тому, що людина дуже сильно ідентифікується зі своєю проблемою. Часом, щоб вийти з цього пригніченого стану людині потрібна навіть допомога спеціаліста — психолога. І ось перше до чого скерована терапія психолога в цій ситуації: це вчинити дезідентифікацію, тобто допомогти людині прийняти те, що вона не є цією проблемою, що вона не повинна ототожнюватися з нею, а навпаки — відділитись від неї, знайти своє властиве «я», яке не залежить від зовнішніх ситуацій і клопотів, прийняти себе таким, яким є, а не дивитись на себе через призму успіхів і невдач.
Справді, ми можемо дуже сильно ідентифікуватися (ототожнювати себе) з нашими успіхами або невдачами. Причому не відомо, що є більш небезпечним — чи те, коли людина ототожнює себе зі своїми успіхами, чи коли ототожнює себе зі своїми невдачами. Але чи так, чи інакше, людина може прив’язатися до зовнішнього і втратити правдивий образ себе. А зустрітися з Богом можна лише зустрівшись із собою в правді. Отже, щоб побачити себе таким яким я є, треба утворити певну дистанцію між моїм життям і моїм «я». Як це зробити? Господь дав нам багато почуттів, кожне з них служить певній меті. Є серед почуттів дуже потрібне почуття — почуття гніву (не йдеться тут про гріх гніву), яке дане нам Богом для того, щоб ми зберігали правильну дистанцію до певних осіб чи проблем. Отже, зненавидіти своє життя не значить його знищити, але набрати правильної дистанції до нього, для того, щоб у вирі життя не втратити контакту зі своїм справжнім «я», а відтак — і з Богом.