На кам’яній стелі, знайденій у Йорданії, написано: «За три дні довідаєтеся, що зло переможене справедливістю».
Далі з’являються слова, приписувані архангелу Гавриїлу і скеровані до Месії: «За три дні будеш живий».
Про це відкриття і про концепцію Стражденного Месії у юдейській традицій пише о. професор Маріуш Росік у коментарі для Центру Гешеля (Люблінський католицький університет).
Коли ізраїльтяни втратили державну незалежність після нападу вавилонян у 586 році до нашої ери, — розпочався період тривалістю 26 століть, коли вони фактично не мали своєї незалежної держави, за винятком досить короткого часу правління Хасмонеїв. У ті часи, коли Ісус розпочинав свою прилюдну діяльність, націоналістичні тенденції серед юдеїв, які тоді перебували під римською окупацією, проявлялись особливо сильно. Сподівання ці мав сповнити очікуваний Месія.
Самоусвідомлення месіанського посланництва і Ісуса було позначене стражданнями на взірець «Слуги Ягве» в Ісаї. Таке розуміння перебувало в опозиції до образу Месії-тріумфатора, наявного у свідомості більшості юдеїв.
Ці розбіжності в розумінні завдання Месії становлять наступний елемент відмінностей між юдеями та юдеохристиянами, що посприяв спалахуванню конфлікту на лінії зіткнення Церква-Синагога.
Останніми роками щораз сильніше лунають голоси тих, хто знаходить присутність ідеї стражденного Месії в юдейській теології вже в І столітті до Христа. 2000 року юдейський богослов Ізраїль Кноль видав книжку під назвою «Месія до Христа: Стражденний Слуга із сувоїв Мертвого моря» (The Messiah Before Jesus: The Suffering Servant of the Dead Sea Scrolls). На думку цього професора Єврейського університету в Єрусалимі, думка про страждання Месії була присутня серед поглядів кумранської громади. Автор доводить цю тезу, підкріплюючи її не тільки посиланнями на сувої з‑над Мертвого моря, але також рабинською літературою, яка — хоч і постала у християнську еру — відображає переконання, що були десятиліття і навіть століття до того.
Погляди Ізраїля Кноля, здається, знаходять підтвердження у записі на кам’яній стелі, яку 2008 року знайшли у Йорданії, відомій на сьогодні як Об’явлення Гавриїла.
Давид Єзельсон — швейцарський знавець і поціновувач пам’яток старовини — купив цей камінь, завдовжки близько метра, на аукціоні антикваріату. Привізши його додому, прикрасив ним свою кімнату. Артефактом зацікавилася Ада Ярдені — експертка з єврейської мови часів Ірода.
Не приховуючи здивування, вона сказала до свого друга: «Ти маєш Кумранський сувій, записаний на камені!» Дослідження підтвердили стародавнє походження стели. Ба більше: майже безсумнівно, що написи на камені постали ще за кілька років до народження Христа, найімовірніше — на початку другої половини І століття до нашої ери. Саме це і робить знахідку такою важливою.
Отож напис із великою мірою достовірності говорить про ідею стражденного Месії, який постане з мертвих або ж покаже «знак» по трьох днях. Один із рядків напису каже: «За три дні довідаєтеся, що зло було переможене справедливістю», а далі з’являються слова, приписувані архангелові Гавриїлу, які він скерував до Месії: «За три дні будеш живий». Точніше, ця обітниця скерована до «князя князів», але саме так тоді називали Месію.
Ісус зі своїми поглядами точнісінько вписується в цю течію юдаїстичної месіанської традиції. Зв’язок юдаїзму і християнства, відповідно, набагато сильніший, аніж вважалося ще донедавна.
Отець професор Маріуш Росік, dr hab, — бібліст, професор теологічних наук, директор і працівник Інституту біблійних наук Папського теологічного факультету у Вроцлаві. Спеціалізується на теології Нового Завіту, екзегезі синоптичних Євангелій та стародавній історії юдеїв.
фінансово.
Щиро дякуємо!
