Брак прозорості в управлінні, неохайність, недбалість, брак професіоналізму, розкрадання та плутанина — ось що фіксує 107‑сторінкова доповідь Паризької рахункової палати, яка аналізує діяльність Фонду побожних закладів Франції в Римі та Лорето.
Рахункова палата, тобто французький Адміністративний суд, відповідає за аудит державних рахунків і перевірку доцільності використання державних коштів. Натомість згаданим Фондом побожних закладів управляє Франція через своє посольство при Святому Престолі, а його майно є предметом двосторонніх міжнародних угод між Францією та Святим Престолом.
Аналізовані в доповіді мистецькі комплекси, якими керує давня французька фундація, — це, зокрема, храм св.Людовика Французького, комплекс Трійці-на-горі (на фото), св.Іво Бретонського в Кампо-Марціо, св.Клавдія Боргоньйо по вулиці Поццетто та св.Миколая з Лоррейна, з усім, що збереглося всередині: починаючи з відомих творів Караваджо, до яких зараз фактично немає доступу в храмі св.Людовика через поточні роботи, як і до бічних каплиць, затягнутих брезентом і заставлених риштуванням. У зв’язку з ювілеєм було вирішено змінити електричне устаткування, вже дуже старе та потенційно небезпечне.
Але у цій доповіді Франція заявила ще право власності на Іспанські сходи — пам’ятку, яка потребує кращого визначення з нормативного погляду. «Сходи, — написано там, — були побудовані за французькі кошти на початку XVIII століття; потім десятиліттями за ними наглядала Pieux Établissements, а також — кілька разів за останні роки — через муніципалітет Рима або через спонсорів. Підтвердження юридичного статусу Іспанських сходів буде необхідним для уточнення зобов’язань щодо їх збереження та реставрації».
Судді, які аналізували виконані роботи Pieux Établissements Франції в Римі, вважають, що донині ця важлива спадщина уникла будь-якого контролю, — попри повідомлення, які надходили до Парижа в минулому.
Протягом століть активи Фонду побожних закладів збагачувалися за рахунок заповітів і пожертвувань; деякі з них сягають Середньовіччя — включаючи кільканадцять палаців у центрі міста та 180 орендованих об’єктів, дохід від яких дозволяє утримувати недешеві храми. Все це контролює посольство Франції при Святому Престолі через адміністратора (духовну особу) і скарбника (мирянина). На думку суддів, саме така структура не діє, оскільки посли перебувають у Римі лише чотири роки, а скарбники — постійні.
107-сторінковий звіт також містить звіти про минулі суперечки з персоналом і очевидні труднощі суддів у пошуку інформації через «вперту мовчанку» давніх адміністраторів, яких згодом змінили. Потім Рахункова палата засуджує все підсумоване розкрадання, брак професіоналізму, неприємні проблеми з безпекою та процедурами закупівлі, які є непрозорими до такої міри, що призводили (в минулому) до завищення рахунків. Після цього говориться про фонди, які були депоновані в Інституті релігійних справ («банку Ватикану»). Коли рахунок був закритий у 2018 році, на ньому залишилося 2,3 мільйона євро.
Паризька Рахункова палата пропонує якнайшвидше перетворити Фонд побожних закладів на державну установу, повністю змінивши правила функціонування комплексу при храмі Трійці-на-горі, який зараз займає Спільнота Еммануель, згідно з давньою, 1828 року, угодою між Карлом X і Левом XII. На цій території також розташовано дві державні школи.
У своїй примітці Pieux Établissements зазначили, що стосунки з Рахунковою палатою розвивалися в дусі співпраці. «Старі недоліки, описані у звіті, усунено. Крім того, тендери проводяться згідно з правилами, орендна плата визначається на ринкових умовах, а повна інвентаризація здійснюється за допомогою програмного забезпечення».
Іспанські сходи пов’язують комплекс Трініта-деї-Монті з Іспанською площею в Римі.
В Італії особливу бурю викликала заява Франції про володіння Іспанськими сходами. 1660 року, завдяки заповіту француза Стефана Гефф’є, перші плани складали кілька архітекторів; один із них приписували майстерні Берніні. Саме тоді між Папською областю та французькою короною спалахнула багаторічна суперечка щодо права власності на це місце — яка так і не була остаточно вирішена.
Серед найвідоміших реакцій була іронічна заява віце-президента парламенту Фабіо Рампеллі: «Французька Рахункова палата провела розвідку нерухомості, що належить французькій державі в Римі. Trinità dei Monti також є в списку, і Палата стверджує, що власником є Франція. Це мене смішить. Певно, ми надішлемо експертів до Лувра, щоби провести сучасний перепис багатств, украдених з Італії протягом історії».
фінансово.
Щиро дякуємо!
