Роздуми над Божим Словом на вівторок ХХХ Звичайного тижня, рік ІІ
Коріться один одному у Христовім острасі. Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік — голова жінки, як і Христос — голова Церкви, свого тіла, якого Він Спаситель. А як Церква кориться Христові, так у всьому й жінки — своїм чоловікам. Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї, щоб її освятити, очистивши купіллю води зо словом, щоб появити собі Церкву славну, без плями чи зморшки або чогось подібного, але щоб була свята й непорочна. Так і чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла; бо хто любить свою жінку, себе самого любить. Ніхто ж ніколи не ненавидів свого тіла, навпаки, він його годує і піклується ним, як і Христос Церквою, бо ми — члени Тіла Його. Тим то покине чоловік свого батька і свою матір, і пристане до своєї жінки, і вони обоє будуть одне тіло. Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву. Нехай же кожний з вас зокрема любить свою жінку так, як себе самого, а жінка нехай поважає чоловіка.
Еф 5, 21–33
Коли ми чуємо про шлюб, то уявляємо передусім любов між нареченими. Яка вона? Може, це хвилювання, яке відчувають молоді, готуючись до весілля? Чи привабливість, яка вперше їх об’єднала? Чи почуття взаєморозуміння, яке вони розвивають у спільному житті? Так, усе це — прекрасні елементи любові; але вони не передають повноти цього поняття. Сьогоднішнє читання допомагає глибше зрозуміти, що таке любов. Поміркуймо разом.
Читаючи Послання апостола Павла до Ефесян, люди найчастіше звертають увагу на ту частину, у якій говориться про те, що дружина мусить коритися своєму чоловіку, і саме це вкладають у розуміння суті любові. Але звернімо увагу на перший вірш цього уривка: «Коріться один одному у Христовім острасі» (Еф 5, 21). Слово «підкорений» зазвичай викликає асоціацію із жорсткою ієрархією, тобто применшення однією людиною прагнень і бажань іншої. Та чи це мав на увазі апостол Павло? Згадайте, що він писав до филип’ян: «…вважаючи в покорі один одного за більшого від себе; майте на увазі користь не власну, а радше інших» (Флп 2, 3-4).
Тобто для Павла любов означає смиренно ставити потреби іншого понад власні забаганки та егоїзм. І знову виникає чимало запитань, а то й спротив. Як правильно визначити пріоритети? Що насправді є користю для ближнього? Коли варто поступитися власними інтересами, а коли — ні? У якому випадку поступливість призведе до потурання егоїзму, лінощам, безвідповідальності? А якщо жертовність нашкодить не лише тому, хто жертвує, а й найближчому оточенню?
З іншого боку, покора так само може зіграти не на користь стосункам і любові, адже є «неправдива покора», що насправді народжується з пихи, коли людина принижує себе та свою гідність, якою її наділив Господь, задля возвеличення своєї покори та «неправдивого смирення». Окрім цього, ми часто упокорюємося, коли хочемо уникнути відповідальності, що також не веде до добра.
Дати відповідь на всі ці запитання дуже непросто. Коритися одне одному таким чином, щоб це було справді на користь ближньому, можна лише у світлі Божої правди та мудрості. Звідки ж їх отримати? Святе Письмо — це і є бездонне джерело порад, які допоможуть нам вибрати правильний шлях. Життя Ісуса є прикладом справжнього смирення та відповідальності, які виявилися у прийнятті Ним Хресних мук заради любові до нас.
Тому починай свій день із молитви, роздумів та розмови з Господом. Запитай Його, як любити своїх ближніх, як коритися їм, щоб не нашкодити, як прожити цей день, згідно з Його волею. Господь обов’язково проллє світло на твоє життя, на ситуацію, яка склалася, дасть ясність розуму та мудрість, щоби твоє життя в покорі було на користь тобі, твоїм ближнім і на славу Небесного Отця.
«Господи Ісусе Христе, допоможи мені любити ближніх у покорі так, як любиш Ти!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
