Ґуставо Ґутьєррес Меріно, перуанський священник-домініканець, якого вважають «батьком» теології визволення, помер 22 жовтня у віці 96 років.
Домініканська провінція св. Йоана Хрестителя у Перу повідомила про смерть Ґутьєрреса, зазначивши, що він був автором впливової книжки 1971 року «Теологія визволення: історія, політика та спасіння».
«Просимо ваших молитов за нашого дорогого брата, щоби він насолоджувався вічним життям», — говориться у повідомленні за підписом отця-провінціала Ромуло Васкеса Ґавідіа ОР.
Ґутьєррес буде похований у монастирі Санто-Домінго в історичному центрі Ліми, столиці Перу.
Теологія визволення — це школа богословської думки, яка досліджує виміри визволення з точки зору католицького соціального вчення. У деяких своїх радикальних проявах, зокрема у Латинській Америці, теологія визволення охопила багато елементів марксистської теорії і виступала за соціальні зміни через революції у різних формах. Часом вона також представляла Христа як революційного діяча. Її найбільш екстремальні форми підкреслювали близькість до бідних і страждаючих і закликали до справжнього звільнення у Христі.
У січні 2017 року в інтерв’ю іспанській газеті El País Папа Франциск сказав: «Теологія визволення була позитивною річчю для Латинської Америки. Ватикан засудив ту її частину, яка обрала марксистський аналіз дійсності. Кардинал Йозеф Ратцінґер, обіймаючи посаду префекта Конгрегації віровчення, видав дві інструкції [про теологію визволення]: одна дуже чітко висловлюється щодо марксистського аналізу реальності, а друга містить позитивні аспекти».
Під час понтифікату Йоана Павла ІІ Конгрегація віровчення провела розслідування, результатом якого стали два документи: «Інструкції щодо певних аспектів теології визволення» (Libertatis Nuntius, 1984) та «Інструкція щодо християнської свободи і визволення» (Libertatis Conscientia, 1986).
Читайте також: «Неможливий діалог»: чому Ратцінґер і Войтила мали рацію щодо теології визволення
Клодовіс Бофф, один із видатних представників теології визволення, після відходу від цього руху назвав його причиною занепаду католицизму у Бразилії.
Протягом багатьох років Ватикан перевіряв твори Ґутьєрреса. У 2006 році Конференція єпископату Перу повідомила, що Ватикан «завершив шлях роз’яснення проблемних моментів, які містяться у деяких творах автора» в 2004 році, переглянувши другу версію статті Ґутьєрреса «Еклезіальна койнонія [спілкування людей з Богом та одне з одним через Бога]».
Ґутьєррес народився 8 червня 1928 року, був висвячений на священника у 1959 році і приєднався до домініканського ордену у 2001 році. Він вивчав медицину та літературу в Національному університеті Сан-Маркос, беручи участь у Католицькій Дії. Згодом вивчав теологію в Левенському університеті (Бельгія) та Католицькому інституті в Ліоні (Франція). Його книжки перекладені багатьма мовами.
Один з останніх міжнародних виступів Ґутьєрреса відбувся у Римі у жовтні 2019 року на конгресі в Генеральній курії єзуїтів. На запрошення Папської комісії для Латинської Америки (CAL) там він прочитав лекцію на тему «Привілейований вибір для бідних».
Роком раніше, у червні 2018 року, Папа Франциск надіслав Ґутьєрресу листа з нагоди його 90-річчя, в якому подякував йому «за те, що ти зробив для Церкви та людства через своє богословське служіння та особливу любов до бідних і відкинутих суспільством».