Роздуми над Словом Божим на суботу ХХХІІ звичайного тижня, рік ІІ
Того часу Ісус розповів своїм учням притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом, кажучи: «В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився. Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: “Захисти мене від мого супротивника”. А він довгий час не хотів, та згодом сказав собі: “Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся, але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені”». І промовив Господь: «Слухайте, що каже неправедний суддя. То хіба Бог не захистить вибраних cвоїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них? Кажу вам: Він оборонить їх негайно. Однак, як прийде Син Людський, то чи знайде Він віру на землі?»
Лк 18, 1-8
Почуття захищеності додає нам сили, впевненості в собі та інших людях, у завтрашньому дні. В стані безпеки зовсім не відчуваєш страху. Чи замислювались ви над таким станом у собі?
В притчі говориться про одну вдову, яка потребувала захисту. І ця потреба спонукала її до певних дій. Вона наполегливо, день у день приходила до неправедного судді та випрошувала, щоб вчинив правосуддя супроти її противника і тим захистив її від нього. І ця наполегливість принесла свої плоди: він, як бачимо з прочитаного уривку Євангелія, погодився їй допомогти.
Насправді ми розучилися просити допомоги не те щоб у людей, які нам неприємні, а навіть у своїх близьких. Багатьох стримує гординя, почуття приниженості, сорому, щоб у когось про щось попросити …
В нас присутня певна свідомість, що нам усі завинили або заборгували. І тому будь-яка потреба має сама собою задовольнятися. А інакше можемо просто образитись.
Але дійсність полягає в тому, що ніхто і нічого тобі не заборгував. Маєш докласти зусилля, щоб отримати бажане, зробити певні кроки до задоволення своєї потреби.
Коли ми чогось просимо у Бога і Він нам цього не дає, то здається, що не чує наших молитов, прохань. Занепадаємо духом і в бунті, образі перестаємо читати Слово Боже, молитися, ходити до храму. А може саме тут і криється відповідь на твою молитву? Ти просто не дочекався свого часу, зарано здався. Або може потреба не була для тебе така вагома і тому ти знехтував молитвою?
Свята Моніка багато років молилась про навернення сина. Плоди такої наполегливої молитви нам відомі — ми понині цитуємо проповіді святого Августина.
«Треба завжди молитися», — цими словами Ісус заохочує нас до витривалості, наполегливості у своїх діях. Майте віру й витривалість і будете в безпеці. Під опікою найсправедливішого судді, нашого Бога Отця Вседержителя. Амінь!
фінансово.
Щиро дякуємо!
