Становище християн у Північній Кореї з кожним роком погіршується. Ця країна займає безславне перше місце у Всесвітньому індексі переслідувань. Згадаймо наших братів у Кореї в наших молитвах, щоб Господь змінив їхню долю і щоб вони могли відкрито сповідувати свою віру в Христа!
Права людини в Північній Кореї — це фікція. Все життя громадян перебуває під контролем тоталітарного комуністичного режиму. У цій країні немає свободи віросповідання: за читання Біблії чи навіть молитву всю родину засуджують до заслання в табір або одразу до смерті. Майже неможливою є будь-яка зустріч з іншими християнами — хіба що в умовах великої таємниці. «З роками культ вождя ставав дедалі сильнішим, а разом із невпинною індоктринацією також посилилися заборони на сповідування будь-якої релігії», — каже звіт Комісії США з питань релігійної свободи.
Відповідно до закону про «антиреакційну думку», Біблія є забороненою книгою. Туристи, які відвідують Пхеньян, можуть побачити відкриті церкви — але це, як колись у Радянському Союзі, лише пропагандистський трюк, щоби приспати їхню пильність. Насправді корейцям не дозволяється відвідувати жодні молебні ані збиратися на молитву.
Це тим трагічніше, що на початку ХХ століття Церква в Кореї розвивалася дуже динамічно: Пхеньян навіть називали «Єрусалимом Сходу». Переслідування почалися під час японської окупації, а після її закінчення настав комуністичний режим Кім Ір Сена та ще більше посилив переслідування за віру. Єдиною релігією, яку дозволяє північнокорейська влада, є культ вождя — «кімільсунгізм». Його прояви можна побачити на кожному кроці.
У Північній Кореї діє конфуціанська система соціальної класифікації сонбун, яка поділяє громадян на три класи: доброзичливі (28% населення), нейтральні/нестабільні (45%) та ворожі (27%). До християн ставляться як до ворогів, і з ними жорстоко борються. Те, що багатьом ще вдалося вижити, попри всі переслідування, є чудом. Десятки тисяч північнокорейських християн перебувають у трудових таборах, де зазнають постійних знущань, а жінки — сексуального насильства.
Кількість християн у Північній Кореї залишається невідомою, оскільки достовірної статистики немає. За даними Open Doors, ця цифра може сягати 400 і навіть 500 тисяч осіб. Незважаючи на переслідування, ця кількість навіть збільшується, про що свідчить один із єпископів Південної Кореї.
Монумент заснування Трудової партії. Пхеньян. Джерело: Вікіпедія
Хто такі північнокорейські християни? Одні є нащадками тих, хто належав до Церкви до Корейської війни. Попри переслідування з боку влади, їм вдалося створити деякі структури підпільної Церкви. Інші — конвертити, які прийняли християнство зокрема під час голоду в 1990‑ті роки. В той час багато корейців перетнули кордон із Китаєм і вступили в контакт із китайськими християнами. Після повернення на батьківщину вони передавали віру в Христа своїм співвітчизникам.
Нинішній лідер Кореї Кім Чен Ин — диктатор-параноїк, небезпечний як для своїх громадян, так і для всього світу. У його руках — ядерна зброя і ракети великої дальності. Північнокорейські солдати воюють на боці росії в Україні на підставі секретної угоди.
Північна Корея посідає безславне перше місце у світовому індексі переслідувань із початку XXI століття — за винятком 2022 року, коли до влади в Афганістані прийшли таліби, що проявилося в посиленні переслідувань християн у цій країні. Однак у 2023 році Корея повернулася на перше місце, і з кожним роком доля християн у цій країні стає дедалі складнішою.
Державний контроль посилюється. Урядові агенти та поліція без будь-якого попередження нападають на приватні будинки, проводять обшуки. Знайти Біблію чи навіть незареєстрований смартфон або радіо означає вирок: трудовий табір чи смерть. Для північнокорейської влади будь-яка релігійна практика є «вираженням крайньої нелояльності». Донощиків хвалять і підтримують. Нерідко на християн доносять близькі родичі, тож доводиться приховувати свою віру навіть від них. Вчителі по школах заохочують дітей доносити на батьків, що робить фактично неможливим християнське виховання. Також громадяни перебувають під постійним наглядом сусідів, які зобов’язані повідомляти владу про будь-які прояви непокори. Тих, кого спіймають на гаданій нелояльності до влади та Комуністичної партії, піддають тортурам, розстрілюють без жодного суду або вивозять у далекі концтабори. Християн постійно обмовляють і висміюють у державних засобах інформації.
Попри все це, деяким міжнародним організаціям, зокрема Open Doors, вдається дістатися північнокорейських християн і надати їм допомогу — як матеріальну, так і духовну. Вони роблять це головно через християн у Китаї.
Тільки Бог може розірвати ланцюги тоталітарного режиму і знову відкрити двері для проголошення Доброї Новини. Помолімося за переслідуваних братів і сестер у Північній Кореї.