12 пропозицій покутної літургії підготувала Апостольська пенітенціарія на підставі булли Папи Франциска «Spes nos confundit».
Пропозиції подано зі Вступом, який написали Верховний пенітенціарій Апостольського Престолу кардинал Анджело Де Донатіс та регент Пенітенціарії єпископ Кшиштоф Никель.
Рік Звичайного ювілею 2025 становить незвичайну нагоду для ще інтенсивнішого духовного життя і неустанного благання, з милосердної руки Божого Провидіння, про благодать внутрішнього оновлення, яке є фундаментом кожного справжнього оновлення Церкви.
Найвиразнішим і сакраментально надійним знаком цього оновлення є служіння Таїнства примирення, пережитого не лише індивідуально, але й у спільноті.
Хоча надалі існують церковні норми щодо спільнотного відпущення гріхів — яке завжди слід розуміти як виняткове, беручи до уваги обов’язок якнайшвидшої індивідуальної сповіді, — то все одно великою цінністю для Церкви та окремих спільнот, які перебувають у молитві, є переживання протягом року різних моментів, які можна назвати «святом Милосердя». Це моменти, коли вся спільнота, на поклик Святого Духа, приймає дар Милосердя: насамперед через слухання Слова в роздумах та молитві, у смиренному визнанні скоєного гріха і, нарешті, в радісному прославленні отриманого Милосердя.
Цей досвід спільноти не тільки не применшує незмінного значення Таїнства примирення, але й увиразнює його, допомагаючи спільноті — також у сенсі здорового педагогічного шляху — розпізнати спільнотні плоди Примирення і зробити нові кроки на цьому шляху солідарності, фундаментальним моментом якої є два важливі моменти: спільне розпізнання гріха і спільне пізнання милосердя.
З цієї причини Апостольська Пенітенціарія рада запропонувати Церкві допомогу, надихаючись змістом булли Папи Франциска «Spes non confundit», яка оголошує Ювілей. Пропозиція містить план Літургії покаяння на кожен місяць Року Благодаті, запропонований з упевненістю, що в парафіяльних спільнотах, Малих базиліках, санктуаріях і повсюди, де збирається християнська спільнота, можна буде спільно святкувати й відчувати плоди Божого Милосердя.
Допомога, як випливає з самої назви, не претендує на те, щоб бути вичерпним розв’язанням усіх складних проблем Церкви у світі; вона хоче бути саме «допомогою» та натхненням — щоб не тільки в часи великої кризи, але й протягом року святкувати таємницю Милосердя, якого люди завжди потребують.
Крім того, історично-богословське значення Ювілею вимагає звернути увагу на реальність через зосередження на словах і жестах.
Нинішня чутливість, здається, звертає більше уваги на жести — особливо жести милосердя й солідарності, які об’єктивно втілюють послання Милосердя, а отже, можуть — і повинні — мати першість; однак вони є можливими й тривалими лиш тоді, коли вкорінені в правді, черпаючи з джерела свого значення: з Божого Милосердя.
Тому ми переконані, що щомісячне спільнотне святкування Таїнства примирення, здійсненого в такий час і у спосіб, який підказують конкретні обставини, є найважливішим джерелом жедрого розквіту справ віри. Насамперед у серці — потім у справах милосердя, знаках надії, живої євангелізаційної творчості, здатної сповнити в часі та просторі надзвичайний дар Ювілею.
Смиренно доручаємо цю Допомогу креативності наших братів — єпископів і священників, певні, що Пречиста Діва Марія, Мати Милосердя, захищатиме і підтримуватиме у виконанні кожного душпастирського задуму, вбачаючи в нас служителів Божого Милосердя на служінні Святому Божому людові.
Дано у Ватикані 1 листопада 2024 р.
кардинал Анджело Де Донатіс, Верховний пенітерціарій
єпископ Кшиштоф Юзеф Никель, регент
Всі пропозиції доступні італійською мовою
на сайті Апостольської Пенітенціарії
в ПДФ-форматі