В Австралії нещодавно ухвалили зміни до Закону про безпеку в Інтернеті, згідно з якими неповнолітнім віком до 16 років тепер заборонено мати облікові записи у таких соцмережах, як Facebook, Instagram, Reddit, Snapchat, TikTok і X.
Прихильники цієї заборони стверджують, що соцмережі завдають дітям і підліткам різноманітної шкоди: від розладів харчової поведінки до суїцидальних схильностей. Нове законодавство покладає на медіакомпанії відповідальність обмежити використання соцмереж особами, молодшими за 16 років.
Католицькі експерти, що цікавляться технологіями і соціальними медіа, у коментарях для National Catholic Register висловили різні думки щодо нового законодавства.
Люк Маккормак, батько шести дітей — голова Національної громадської ради Австралії — католицької організації, покликаної «протидіяти комуністичному впливу на суспільство», що виявляє «жвавий інтерес до всіх законів та установ, які впливають на сім’ю та суспільство в цілому». Він має «серйозні занепокоєння щодо ефективності та наслідків» нового законодавства, а також тієї швидкості, з якою закон пройшов голосування у парламенті — трохи більше, ніж через тиждень дебатів.
Передусім Маккормака хвилює, як закон поєднується з правом австралійців на конфіденційність.
«На практиці це означає перевірку віку кожного австралійця, який користується соцмережами», — каже він, зазначивши, що у широке визначення соціальних медіа можуть входити фітнес- або молитовні додатки. За іронією долі, каже він, у перелік не включено порнографічні та ігрові сайти.
Маккормак додає, що до ухвалення цієї поправки у суспільстві вже були безуспішні спроби боротьби з дезінформацією [в Інтернеті], які на практиці пригнічували свободу слова, але ніяк не впливали на, власне, дезінформацію. Пропонувалося також створити «національну базу даних про злочини на ґрунті ненависті» і встановити бекдори [віддалений сторонній доступ] у зашифровані повідомлення та державні закони про боротьбу з дифамацією, що серйозно шкодить свободі слова та зібрань.
За словами експерта, нове законодавство може бути більш м’якою формою таких радикальних зусиль.
Він також стурбований тим, що новий закон може спонукати медіакомпанії запобіжно блокувати суперечливий контент, а не ризикувати судовим позовом, що змусить «консервативних і релігійних людей і організації до самоцензури замість ризику захищати себе у суді чи трибуналах». Він зазначив, що католицьким єпископам Австралії вже довелося захищати Церкву лише за навчання про традиційний шлюб.
І, нарешті, оскільки соцмережі стали ключовим інструментом для реклами церковних подій і просування католицького вчення, виходить, що особам, молодшим за 16 років, буде заборонено доступ до цієї інформації.
«Я вітав би державну підтримку в боротьбі з онлайн-токсичністю та збоченнями — але не за рахунок свободи слова, демократії чи сім’ї як основної одиниці суспільства», — підсумував Маккормак.
Ноель Мерінг, співробітниця Центру етики та публічної політики США і керівниця проєкту «Theology of Home», вважає, що «теоретично» таке законодавство — це хороша ідея, оскільки соцмережі «неймовірно шкідливі» для дітей. Однак, додає вона, права на свободу слова і конфіденційність мають бути збалансовані із зусиллями щодо захисту дітей.
«Диявол ховається у деталях, — каже вона, — і минулі зусилля Австралії “контролювати дезінформацію” не викликають впевненості у здатності уряду належним чином забезпечити цей баланс».
Натомість, нове законодавство може виявитися небезпечним для католиків, оскільки «цілком можливо, що вчення Церкви недобросовісні особи представлять як щось шкідливе, образливе або фанатичне, а отже як привід для цензури».
За її словами, заборона є частиною «поспішного процесу, надто простою у деталях». «З огляду на їхній поганий досвід щодо серйозного ставлення до свободи слова, ми маємо ставитися до цього з обережністю», — зазначила Мерінг.
Її колега Клер Морелл, що керує проєктом «Технології і процвітання людини», висловила рішучу підтримку віковим обмеженням для користувачів соцмереж. Вона порівняла це з віковими обмеженнями на купівлю та вживання тютюну й алкоголю.
На її думку, активне використання соцмереж шкідливе для мозку, що розвивається. «Дослідження показали, що це схоже на вживання наркотиків, які викликають сильну залежність; ефект дофаміну змушує хотіти їх ще більше», — каже вона.
Морелл тривожить, що діти в Інтернеті взаємодіють зі шкідливими речами, зокрема, порнографією. За її словами, середній вік дітей, які стикаються з порнографією, становить 12 років, і у 58% дітей цей перший досвід відбувається випадково.
«Це показує, що Інтернет може бути небезпечним середовищем для дітей, так само, як стриптиз-клуби і казино, — каже вона. — Тому вікові обмеження доречні».
За її словами, доцільно, щоб уряд «втрутився» і допоміг захистити дітей в Інтернеті, оскільки важливо, щоб такий захист був широким, а не залишався виключно на розсуд батьків. Вона каже, що сама є матір’ю трьох дітей віком до 4 років і планує тримати своїх дітей подалі від соцмереж до їхнього повноліття, дозволяючи користуватися Інтернетом лише за потреби та під контролем батьків.
Кеті Макгрейді, ведуча програми на католицькому каналі «Sirius XM», як мати маленьких дітей поділяє цю точку зору.
«Думайте про Інтернет як про місто розваг; ми б ніколи не дозволили нашим дітям безперешкодно блукати Лас-Вегасом», — каже вона.
Люди можуть обурюватися обмеженням їхніх свобод («Якщо мій 13-річний хоче зареєструватися у Фейсбуку, то чому він не може?»), але Макгрейді вважає, що переваги значно більші за недоліки.
Вона порівняла це із законами, які підвищили допустимий вік вживання алкоголю у Штатах з 18 до 21 року: «Можливо, свого часу багато хто був проти, але я гадаю, що ці три роки справді можуть вплинути на більш відповідальне вживання алкоголю».
Професор Джон Ґрабовский, викладач моральної теології та етики у Католицькому університеті Америки, погоджується, що є потреба захищати дітей від кібербуллінгу, хижацької поведінки та шкідливих матеріалів в Інтернеті: «Якщо це встановить додаткові огорожі навколо “Дикого Заходу” в Інтернеті, це може бути добре».
Але його непокоїть, що саме буде визначено як шкідливий контент і «небезпечні алгоритми»: «Що, коли законом користуватиметься хтось, хто має агресивно світські погляди і вбачає у релігії небезпечну та шкідливу ідеологію, або заперечує проти конкретних католицьких вчень?»
До того ж, вважає Ґрабовський, принцип субсидіарності у католицькому соціальному вченні означає, що захист дітей від шкідливого контенту — це робота, яку найкраще виконують батьки, а не державна установа. Він каже, що якщо Закон про безпеку в Інтернеті змусить батьків «засинати за кермом», у цьому не буде нічого доброго, адже уряд не зможе видалити весь шкідливий контент.
За словами Ґрабовського, підтримка такого законодавства викликана зростанням усвідомлення того, що постійна онлайн-діяльність завдає шкоди людському спілкуванню та спільноті і «не сприяє процвітанню людства».
«Хоча Інтернет має позитивне застосування, діти повинні користуватися ним під прямим наглядом батьків, які мають дбати про їхню безпеку», — підсумував він.
фінансово.
Щиро дякуємо!
