На Генеральній асамблеї ООН з нагоди 80‑річчя її заснування виступив Секретар у справах відносин Святого Престолу з державами та міжнародними організаціями.
Архієпископ Пол Річард Ґаллагер наголосив на необхідності трудитися заради миру через роззброєння, дотримання гуманітарного права та подолання кризи багатосторонності, повідомляє Vatican News.
«Ця війна повинна закінчитися негайно. Не в якийсь невизначений момент у майбутньому, а саме тепер. Із кожним днем кількість жертв зростає, руйнування збільшуються, а ненависть поглиблюється. Кожний день без миру відбирає щось у всього людства», — сказав архієпископ Пол Річард Ґаллаґер, виступаючи в понеділок 29 вересня 2025 року під час загальних дебатів у межах Генеральної асамблеї ООН в контексті 80‑річчя цієї організації.
У частині доповіді, присвяченій деяким особливим ситуаціям у світі, керівник ватиканської дипломатії першою згадав про війну в Україні, назвавши її однією з «найглибших і найболючіших криз», які нині переживає міжнародна спільнота. «Її затяжне тривання перетворює колись жваві міста на купи руїн і гасить усмішки дітей, які мали би зростати, граючись, а не жити серед постійного звуку сирен і в сховищах», — сказав ієрарх. Саме тому Святий Престол повторює заклик Папи Лева XIV «до негайного припинення вогню», що прокладе шлях до щирого й відважного діалогу, бо «тільки так можна заглушити гуркіт зброї та дати можливість почути голоси справедливості й миру».
Очільник ватиканської делегації додав, що Святий Престол закликає всі нації, представлені в залі засідань, «відкинути пасивність і надати відчутну підтримку кожній ініціативі, яка може привести до справжніх переговорів і тривалого миру».
«Настав час, — заявив архієпископ Ґаллаґер, — обстоювати мир і відмовитися від логіки домінування та руйнування».
Розвивати багатосторонню співпрацю
Свою промову очільник ватиканської дипломатії розпочав із наголошення на тому, як сильно є важливою багатостороння співпраця для долання глобальних викликів. Для цього потрібно наново ствердити основоположні цінності ООН —сприяння міжнародному мирові, розвитку й загальним правам людини.
Йдеться про цінності, які не втратили свою важливість «у світі, що стає дедалі роздробленішим». У контексті «ескалації геополітичного напруження, поточної кліматичної кризи, зростання нерівності й бідності», у світі, де зростають загрози, «які жодна країна неспроможна здолати наодинці», Святий Престол старається бути «голосом тих, хто не має голосу», стаючи промотором світу, «в якому мир переважає над конфліктами, справедливість перемагає нерівність, верховенство права замінює свавілля, а істина освітлює шлях до справжнього людського добробуту».
Будувати мир
Присвятивши значну частину доповіді темі миру, архієпископ Ґаллагер наголосив, що йдеться не про відсутність конфліктів чи рівновагу між супротивниками, а про цінність, вкорінену у взаємній пошані. Щоб такий мир будувати, потрібно відкидати ненависть і помсту, надаючи перевагу діалогові й примиренню, що є цінностями, які лежать в основі дипломатії.
В цьому контексті знову пролунала пропозиція про створення глобального фонду для викорінення й та голоду в світі, замість примножувати військові видатки. Однак, підкреслив доповідач, дорогою до замовкання зброї є будування взаємної довіри. Цьому ж не сприяє гонка озброєнь, яка лише загострює страх і увічнює «цикли насильства й поділів». Тож викликає занепокоєння той факт, що різні країни відступають від своїх зобов’язань, закріплених міжнародними трактатами, — зокрема в тому, що стосується оновлення ядерних арсеналів.
Пошана до міжнародного гуманітарного права
Іншою опорою миру очільник ватиканської дипломатії назвав пошану до міжнародного права. Його порушення, такі як обстріли цивільних, лікарень, шкіл і місць культу, становлять «серйозні воєнні злочини».
До цього треба додати використовування голоду як зброї. Військові, сказав ватиканський ієрарх, несуть повну відповідальність за вчинки, які неможливо виправдати слухняністю наказам.
Свобода й гідність
Очільник делегації Святого Престолу нагадав також про свободу мислення, сумління та релігійну свободу. Нині понад 360 мільйонів християн світу живуть в обставинах переслідування й дискримінації, що робить християн «найбільш переслідуваною групою в світі», сказав архієпископ. Жодна держава не може нікого примушувати діяти всупереч сумлінню. В цьому контексті важливим є міжрелігійний діалог — беручи до уваги прояви екстремізму, поляризацію та конфлікти, часто породжені непорозуміннями.
Кожне зусилля міжнародної спільноти повинно мати в центрі уваги «гідність людської особи», наголосив ватиканський дипломат. Забезпечення основоположних благ означає також захищати право на життя «від зачаття до природної смерті». Ресурси слід спрямовувати на захист життя, починаючи від належної медичної та паліативної опіки.
Доповідач наголосив, що «існує тільки одне право на життя»; не може бути ніякого протилежного права — навіть якщо воно помилково подається як свобода. Серед практик, що підривають людську гідність, архієпископ Ґаллагер засудив сурогатне материнство, яке зводить жінку й дитину до «простих продуктів». Святий Престол повторює, що «жодна особа чи група, незалежно від свого статусу, не повинна претендувати на право порушувати гідність і права інших осіб чи їхніх спільнот».
Інші виклики
Торкаючись теми боротьби з бідністю, очільник ватиканської дипломатії назвав її викорінення «моральним обов’язком», оскільки злидні та голод позбавляють людей даного їм Богом потенціалу. Ще одним викликом є необхідність подолання глобальної нерівності — економічної, соціальної та екологічної. Для цього треба поборювати структурні причини, такі як нечесні торговельні системи, трудову експлуатацію та нерівний доступ до ресурсів. Слід брати до уваги так званий «екологічний борг», рахуватися з яким вимагає екологічна справедливість. Серед перших жертв глибокої глобальної нерівності Святий Престол називає мігрантів і біженців. Відповідь на цей виклик вимагає «етичного, гуманітарного та солідарного підходу».
Поряд із великими глобальними викликами, як уже підкреслив Папа Лев XIV, міжнародна спільнота стоїть перед «іще однією промисловою революцією»: революцією штучного інтелекту. Це «надзвичайне технологічне досягнення», яке формується завдяки людській креативності, — проте дає результати, що можуть перевищувати її можливості, «викликаючи занепокоєння щодо його впливу на наше суспільство». Тому Святий Престол закликає розробити й ухвалити етичні настанови та чіткі нормативні рамки для ШІ.
Дедалі ширше використання ШІ, зазначив секретар Святого Престолу, ставить під загрозу багато робочих місць. Тому необхідно впроваджувати економічні системи, які ставлять у центрі уваги створення нових робочих місць, сприяючи підприємництву. Справедлива заробітна плата та стабільні умови праці, особливо для жінок, мають фундаментальне значення для зміцнення сімейних цінностей.
Святий Престол також висловив сподівання на відновлення зобов’язань щодо підтримки молодих людей, які бажають створити сім’ю, визначену як «подружній союз між чоловіком і жінкою».
фінансово.
Щиро дякуємо!
